Відповідно до пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР
платник податку — продавець товарів (робіт, послуг),
у тому числі банки та небанківські фінансові установи,
має право зменшити суму валового доходу звітного періоду
на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт,
наданих послуг) у разі, коли покупець таких товарів
(робіт, послуг) затримує без погодження з платником
податку оплату їх вартості. Зазначене зменшення здійснюється
у разі, якщо платник податку звернувся із заявою до
суду (арбітражного суду) про стягнення заборгованості
з такого покупця або про визнання покупця банкрутом,
а також у випадках, коли за поданням продавця нотаріус
вчинив виконавчий напис про стягнення боргу з покупця
чи стягнення заставленого майна.
Згідно з пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР
у разі, коли протягом тридцяти календарних днів після
прийняття зазначеного рішення покупець не повертає суму
заборгованості, визнаної судом (арбітражним судом),
продавець звертається протягом наступних тридцяти календарних
днів до арбітражного суду із заявою про визнання такого
покупця банкрутом. При цьому валові доходи продавця
не збільшуються на суму визнаної заборгованості покупця
протягом терміну судового розгляду справи. У разі коли
продавець у зазначений термін не подає заяви до арбітражного
суду, він зобов’язаний збільшити валові доходи на суму
заборгованості, визнаної судом (арбітражним судом).
Відповідно до ст. 8 Закону України від 14.05.92 р. №
2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом» (далі — Закон № 2343-XII)
суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви
про порушення справи про банкрутство, зокрема, якщо
вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи
про банкрутство, в сумі становлять менше 300 мінімальних
розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене
цим Законом. У разі відмови у прийнятті заяви виноситься
ухвала, яка направляється заявнику не пізніше п’яти
днів з дня надходження заяви разом із заявою та доданими
до неї документами. Ухвалу про відмову у прийнятті заяви
може бути оскаржено в установленому порядку. В разі
скасування цієї ухвали заява вважається поданою в день
первинного звернення до господарського суду.
Отже, у вищезазначеному випадку кредитор, який згідно
з пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР зменшив
суму валового доходу на суму дебіторської заборгованості,
має право відповідно до пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону
№ 334/94-ВР не збільшувати суму валового доходу на суму
такої заборгованості, якщо протягом тридцяти календарних
днів після прийняття судом рішення покупець не повертає
суму заборгованості, визнаної судом, за умови наявності
у нього ухвали суду про відмову у прийнятті заяви про
порушення справи про банкрутство на підставах, визначених
ст. 8 Закону № 2343-XII.