Порядком примусового списання (стягнення) коштів з
рахунків установ i організацій, відкритих в органах
Державного казначейства, затвердженим наказом Державного
казначейства України від 05.10.2001 p. № 175, зареєстрованим
у Мін’юсті України 03.12.2001 р. за № 1001/6192, передбачено,
що примусове списання (стягнення) коштів із реєстраційних,
спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників, одержувачів
та рахунків інших клієнтів дозволяється лише у випадках,
установлених законами України, та за рішеннями суду.
Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181-III)
органам державної податкової служби надано право на
підставі прийнятого рішення здійснювати заходи з погашення
податкового боргу платника податків шляхом стягнення
коштів, які перебувають у його власності.
При цьому стягнення коштів здійснюється шляхом надсилання
банку (банкам), що обслуговує платника податків, платіжної
вимоги на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, примусове списання (стягнення) коштів загального
фонду держбюджету проводиться органом Державного казначейства
в межах асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому
кошторисі доходів i видатків, планів використання бюджетних
коштів одержувачів, та за наявності на відповідних реєстраційних,
спеціальних реєстраційних рахунках та рахунках інших
клієнтів коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації.
Враховуючи вищезазначене, органи державної податкової
служби мають право безспірного списання коштів з реєстраційних
рахунків, відкритих в органах Державного казначейства.