Порядок сплати прибуткового податку з громадян регулюється
Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р.
№ 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (зі змінами
та доповненнями) (далі — Декрет № 13-92).
Згідно із зазначеним Декретом платниками прибуткового
податку в Україні є громадяни України, іноземні громадяни
та особи без громадянства як ті, що мають, так i ті,
що не мають постійного місця проживання в Україні.
Стаття 2 Декрету № 13-92 передбачає, що об’єктом оподаткування
у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні,
є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік
(що складається з місячних сукупних оподатковуваних
доходів), одержаний з різних джерел як на території
України, так i за її межами.
При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються
доходи, одержані як в натуральній, так i в грошовій
формі.
При веденні фермерського господарства необхідно керуватись
Законом України від 20.12.91 р. № 2009-XII «Про селянське
(фермерське) господарство» (далі — Закон № 2009-XII).
Фермерське господарство згідно з п. 1 ст. 2 цього Закону
є формою підприємництва громадян України, які виявили
бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію,
займатись її переробкою та реалізацією, тобто діяльність
такого господарства не передбачена для особистого споживання.
Членами селянського (фермерського) господарства можуть
бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного
віку, та близькі родичі, які об’єдналися для роботи
в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського)
господарства можуть бути особи, в тому числі родичі,
які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом,
угодою). Умови та розміри оплати праці членів селянського
(фермерського) господарства встановлюються цими господарствами
самостійно, залежно від доходу фермерського господарства,
який звичайно обчислюється в кінці року.
Відповідно до п. 7.12 Методичних рекомендацій з організації
та ведення бухгалтерського обліку селянських (фермерських)
господарств, затверджених наказом Мінагрополітики України
від 02.07.2001 р. № 189, визначений дохід розподіляється
між членами господарства пропорційно трудовому внеску
кожного з них i провадиться визначення заробітку, утримань
i відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.
Оплата праці працівників селянських (фермерських) господарств,
залучених до роботи за трудовим договором, провадиться
відповідно до пунктів 3 — 4 ст. 23 Закону № 2009-XII
та не залежить від кінцевих результатів діяльності господарства.
Зазначеною статтею передбачено, що розмір оплати праці
осіб, які працюють у селянському (фермерському) господарстві
за трудовим договором (контрактом, угодою), не може
бути меншим від встановленого державою розміру мінімальної
заробітної плати.
Видача трудових книжок членам селянського (фермерського)
господарства i громадянам, які працюють за трудовим
договором (контрактом, угодою), та їх ведення провадиться
господарством на загальних підставах, а записи про трудовий
стаж підтверджуються місцевим органом державної виконавчої
влади.
Порядок оподаткування доходів громадян, отриманих із
різних джерел, регламентують відповідні розділи Декрету
№ 13-92. Так, відповідно до п. 8 розділу другого цього
Декрету доходами, одержаними за місцем основної роботи,
вважаються доходи, одержані від підприємств, установ
i організацій усіх форм власності, в тому числі й від
виконання poбіт у селянських (фермерських) господарствах,
з якими громадянин має трудові відносини за умови обов’язкового
ведення трудової книжки i проведення відрахувань до
фонду соціального страхування. Також доходами за основним
місцем роботи відповідно до ст. 3 Декрету № 13-92 вважаються
i доходи, отримані в результаті розподілу доходу між
членами фермерського господарства, або його головою
за відсутності інших членів фермерського господарства.
Відповідно до ст. 8 розділу другого Декрету № 13-92
фермерські господарства зобов’язані нараховувати, утримувати
та перераховувати прибутковий податок до бюджету із
заробітної плати найманих працівників та доходів голови
i членів фермерського господарства. Обчислення податку
протягом року провадиться із суми місячного сукупного
оподатковуваного доходу за ставками відповідних пільг
з урахуванням положень пп. «р» п. 1 ст. 5 Декрету №
13-92. Обчислення річної суми податку із сукупного оподатковуваного
річного доходу провадиться за шкалою ставок оподаткування,
встановленою Указом Президента України від 13.09.94
р. № 519 «Про збільшення неоподатковуваного мінімуму
та ставки прогресивного оподаткування доходів громадян»
(у редакції Указу Президента України від 21.11.95 р.
№ 1082/95 «Про внесення змін до Указу Президента України
від 13 вересня 1994 року № 519») з урахуванням Указу
Президента України «Про грошову реформу».
У разі неведення трудових книжок на найманих працівників
їх робота вважається за не основним місцем роботи i
податок обчислюється та утримується відповідно до статей
11 та 12 розділу третього Декрету № 13-92 за ставками,
визначеними п. 7.3, тобто 20 відсотків без надання пільг.
У цьому випадку до ДПІ за місцем проживання громадян
надсилається довідка за ф. № 2 про суми виплаченого
доходу та утриманого податку. Довідка за ф. № 2 має
бути надіслана до ДПІ в термін до 20 днів після закінчення
місяця, в якому було отримано дохід.
У разі якщо фермерське господарство є платником фіксованого
сільськогосподарського податку, воно також не звільняється
від необхідності нарахування та сплати прибуткового
податку як з доходів голови i членів фермерського господарства,
так i з заробітної плати найманих працівників. Адже
наведений у ст. 1 Закону України від 17.12.98 р. № 320-XIV
«Про фіксований сільськогосподарський податок» перелік
податків та зборів, у рахунок яких він сплачується,
не містить прибуткового податку.
Щокварталу, до 15 числа місяця після закінчення звітного
кварталу, господарство подає до ДПІ за місцем реєстрації
звіт за ф. 8-ДР, в якому зазначає дані про отримані
доходи та суми сплаченого до бюджету прибуткового податку.