КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 28 липня 1997 р. N 803 Київ Про затвердження Порядку та меж норм надання послуг з утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, операції з яких звільняються від оподаткування на додану вартість Відповідно до підпункту 5.1.10 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: Затвердити Порядок та межі норм надання послуг з утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, операції з яких звільняються від оподаткування на додану вартість (додається). Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, переліченим у зазначеному Порядку, привести свої рішення у відповідність з цією постановою. Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО Інд.26 ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 1997 р. N 803 Порядок та межі норм надання послуг з утримання осіб у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, операції з яких звільняються від оподаткування на додану вартість Цей порядок розроблено відповідно до підпункту 5.1.10 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ), "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (3721-12 ), "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ). Умови прийому та утримання громадян похилого віку та інвалідів в будинках-інтернатах Категорія осіб, умови прийому та перелік документів, що дають право на влаштування до будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів визначаються положеннями про будинок-інтернат, пансіонат ветеранів праці, психоневрологічний інтернат і про дитячий будинок-інтернат тощо (далі - будинок-інтернат), які затверджуються Мінсоцзахистом. Порядок та межі норм надання будинками-інтернатами послуг, операції з яких звільняються від оподаткування на додану вартість 1. Будинок-інтернат забезпечує: 1) соціально-побутове обслуговування: в тому числі опалення, освітлення, радіофікацію, тепло-, водопостачання тощо в межах норм, затверджених в установленому порядку; 2) цілодобове медичне обслуговування, а також забезпечення життєво необхідними ліками за переліком, встановленим МОЗ та Мінсоцзахистом; 3) житлом у межах встановленої санітарної норми, з твердим інвентарем та столовим посудом відповідно до норм, затверджених Мінсоцзахистом; 4) одягом, взуттям і м'яким інвентарем відповідно до норм, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 19 травня 1976 року N 254; 5) раціональним чотириразовим, в тому числі і дієтичним, харчуванням з урахуванням віку і стану здоров'я осіб, що проживають у будинках-інтернатах: для дорослих у межах натуральних норм харчування, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11 січня 1989 року N 14, а для дітей - затверджених МОЗ; 6) слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та препаратами, відповідно до медичного висновку; 7) закупівлю підручників, навчального обладнання, сільськогосподарського та спортивного інвентаря для загальноосвітнього і виробничого навчання молоді, підлітків і дітей з аномаліями фізичного розвитку (дитячі будинки-інтернати І профілю) за програмами, затвердженими Міносвіти; 8) закупівлю підручників, навчального обладнання, сільськогосподарського та спортивного інвентаря для загальноосвітньої підготовки і трудового виховання розумово відсталих дітей (дитячі будинки-інтернати II профілю) в обсязі програм та планів, затверджених Мінсоцзахистом. 2. З урахуванням стану здоров'я і віку особи, що проживають у будинку-інтернаті, беруть участь у культурно-масовій та оздоровчо-спортивній роботі. 3. Відповідно до підпункту 5.2.3 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від оподаткування на додану вартість операції з безкоштовної передачі продукції (робіт, послуг) власного виробництва допоміжними сільськими господарствами і лікувально-виробничими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів. 4. Адміністрація будинку-інтернату приймає на зберігання до запиту їх власником або особою, у якої є свідоцтво на право спадщини, грошові суми, коштовності та цінні папери громадян, які проживають у будинку-інтернаті, за їх бажанням. 5. Під час виписки з будинку-інтернату підопічному видається закріплений за ними одяг, білизна і взуття за сезоном, документи, власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в будинку-інтернаті, а також довідка з зазначенням терміну перебування в даній установі.