ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ УКРАЇНИ
Л И С Т
20.01.2003 N 05-3
Щодо порядку списання заборгованості у разі
визнання банкрутом підприємства, установи,
організації
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі -
Фонд) розглянула лист щодо порядку списання заборгованості у разі
визнання банкрутом підприємства, установи, організації та
повідомляє.
Пунктом 5.9 Інструкції про порядок перерахування, обліку та
витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України ( v0012583-01 ) передбачено, що суб'єкт підприємницької
діяльності, бюджетна установа, що підлягає ліквідації, зобов'язана
провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду
на день ліквідації.
У разі якщо страхувальник, що підлягає ліквідації, є
фінансове неспроможним, його борги відображаються в довідці в
трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії,
другий - правонаступнику (якщо він визначений).
Погашення боргів зі сплати внесків до Фонду проводиться у
порядку черговості їх стягнення, встановленому чинним
законодавством України.
У разі визнання підприємства банкрутом його ліквідація
здійснюється згідно з ліквідаційною процедурою, передбаченою
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (далі - Закон).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 31 Закону
( 2343-12 ), кошти, отримані від продажу майна банкрута,
спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку,
встановленому цією статтею, зокрема, у шосту чергу задовольняються
інші вимоги.
Оскільки страхові внески не входять до системи оподаткування
та за цих підстав не належать до зборів (обов'язкових платежів),
заборгованість зі сплати страхових внесків у разі визнання
страхувальника банкрутом своєчасного подання робочими органами
виконавчої дирекції Фонду заяви про визнання кредитором відповідно
до статті 14 Закону ( 2343-12 ) погашаються у шосту чергу.
Також відповідно до частини третьої статті 31 вищезазначеного
Закону ( 2343-12 ) у разі недостатності коштів, отриманих від
продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї
черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать
кожному кредиторові однієї черги.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 31 Закону
( 2343-12 ) у разі відмови кредитора від задоволення визнаної в
установленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму
грошових вимог цього кредитора.
Згідно з частиною п'ятою статті 31 Закону ( 2343-12 ),
вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх
подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Відповідно до частини шостої статті 31 Закону ( 2343-12 ),
вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються
погашеними.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону ( 2343-12 ), після
завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до
господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого,
зокрема, додаються реєстр вимог кредиторів з даними про розміри
погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення
вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту
ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих
кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та
ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з
питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону ( 2343-12 ),
якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення
вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить
ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Заступник директора О.Бубуйок
"Галицькі контракти - Дебет-кредит",
N 6, 10 лютого 2003 р.