К О М Е Н Т А Р
Аліменти, та не ті
(На доповнення додатково дивись ( n0054697-02, n0055697-02,
n0060697-02, n0070697-02, n0075697-02 )
Нова норма: Верховна Рада України ухвалила Сімейний кодекс
України ( 2947-14 ) (далі - СК). Це означає. Вперше законом
регламентовано, що батьки, управляючи майном, малолітньої дитини
(а такою є дитина до досягнення нею 14 років) без спеціального на
те повноваження, зобов'язані вислухати думку дитини щодо способів
управління цим майном. І не інакше, адже новий СК визначає: майно,
набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи
спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності
(чинний Кодекс про шлюб та сім'ю ( 2006-07 ) (далі - КШС) цього не
передбачає). Відтак новий закон зобов'язує батьків передати в
користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та
розвиток.
Зрозуміло, що з чинного нині КШС ( 2006-07 ) до нового
кодексу перенесено батьківський обов'язок утримувати дитину до
досягнення нею повноліття. Способи такого утримання батьки
визначають за домовленістю між собою. Можна, звісно, і за
допомогою суду домогтися аліментів. Але пам'ятайте: обставини, що
враховуються при призначенні аліментів, а відтак і їх розміру, уже
зазнали змін. Якщо чинний КШС визначає чіткий розмір аліментів (на
одну дитину - чверть, на двох дітей - третину, на трьох і більше
дітей - половину заробітку батьків), то згідно зі ст. 183 нового
СК ( 2947-14 ) частка заробітку (доходу) батька або матері для
стягнення аліментів на дитину визначається судом. Суд при цьому
враховуватиме:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних
чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, благополуччя дитини, обділеної увагою котрогось із
батьків, багато в чому залежатиме від справедливості, коли
хочете - чуйності, Феміди, яка має детально дослідити ситуацію
щодо дитини і визначити оптимальний для кожного випадку розмір
аліментів. Але за будь-яких обставин розмір аліментів на одну
дитину не може бути меншим, ніж неоподатковуваний мінімум доходів
громадян (за чинним КШС ( 2006-07 ) - не менше половини такого
мінімуму).
Щоб інтереси дитини не постраждали, своє слово має сказати і
держава - у тих випадках, коли місце проживання батьків дитини
невідоме, або вони ухиляюються від сплати аліментів, або не мають
можливості утримувати дитину. Тому СК ( 2947-14 ) передбачає
можливість призначення тимчасової державної допомоги. Ми недаремно
наголосили на відомій і традиційній досі дорозі до
аліментів - через суд. Бо з нового року ця дорога - не єдина.
Домогтися виплати аліментів можна буде без рішення суду. Закон
(ст. 189 СК) надає батькам право укласти договір про сплату
аліментів на дитину, в якому визначаються розмір та строки
виплати. За умови, що: 1) договір укладений у письмовій формі і
нотаріально посвідчений; 2) його умови не порушують прав дитини.
Якщо ж один з батьків не виконуватиме свого обов'язку за
договором, то аліменти з нього можуть стягуватися на підставі
виконавчого напису нотаріуса.
Не всі батьки зможуть <розслабитися> і з досягненням їхніми
дорогими чадами повноліття. У кількох випадках СК ( 2947-14 )
передбачає батьківський обов'язок утримувати також і повнолітніх
дітей. Йдеться про непрацездатних синів чи доньок та про тих, які
продовжують навчання (до досягнення ними 23 років). Таке утримання
в обох випадках можливе лише за умови, що батьки можуть надавати
матеріальну допомогу. Закон не завжди дозволяє <розслаблятися> не
лише батькам, а й повнолітнім дітям, адже зобов'язує їх утримувати
непрацездатних тата чи маму, які потребують матеріальної допомоги
(ст. 202 СК) (уникнути такого обов'язку законно можна, якщо мати
чи батько були позбавлені батьківських прав, або довівши, що вони
ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків).
Отже, і діти за певних обставин муситимуть платити аліменти
на утримання батьків. Скільки саме - визначає суд. У виняткових
випадках, якщо мати або батько тяжкохворі, інваліди, а син чи
донька мають достатній дохід, суд може постановити рішення про
стягнення з них одноразових або протягом певного строку виплат на
покриття пов'язаних з лікуванням чи доглядом за батьками витрат.
З огляду на це, а також на сучасні реалії, цілком
справедливою є і норма <навпаки>: батьки можуть бути звільнені від
обов'язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує
дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
Звертаємо увагу, що злісне ухилення від сплати встановлених
рішенням суду аліментів на утримання дітей чи на утримання
непрацездатних батьків визнається злочином і передбачає
кримінальну відповідальність за статтями 164 та 165 КК України
( 2341-14 ).
Для довідки: СК ( 2947-14 ) ухвалено парламентом 10 січня
2002 р. Він набирає чинності з 1 січня 2003 р. З повним його
текстом можна ознайомитися в "Голосі України" за 26 лютого ц. р.
Микола МЕЛЬНИК, кандидат юридичних наук,
Анатолій БЕНЬ, оглядач "Голосу України".