Преамбулою Закону України від 21.12.2000 p. № 2181-III
«Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі
— Закон № 2181-III), який вважається спеціальним законом
з питань оподаткування, встановлено єдиний порядок погашення
зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами
та державними цільовими фондами з податків i зборів
(обов’язкових платежів).
Статтею 8 Закону № 2181-III визначено, що право податкової
застави розповсюджується на будь-які види активів платника
податків, що має податковий борг, а саме: які перебували
в його власності (повному господарському віданні) у
день виникнення такого права, а також будь-які інші
активи, на які платник податків набуде прав власності
у майбутньому, до моменту погашення його податкових
зобов’язань або податкового боргу.
Податкова застава розглядається як самостійний інститут
i специфічний вид податкових правовідносин, оскільки
вона виникає не внаслідок договору, як звичайна застава
відповідно до Закону України від 02.10.92 p. № 2654-ХІІ
«Про заставу», а внаслідок наявності боргу перед бюджетами
всіх рівнів та державними цільовими фондами.
Доцільно наголосити, що Закон № 2181-III поширюється
на всіх платників податків, а тому не може робити виключення
для установ, що фінансуються з бюджету.
Отже, правомірність застосування податковими органами
податкової застави до установ, які фінансуються з бюджету,
підтверджується наявністю відповідної законодавчої норми.
Найчастіше такі підприємства з метою захисту своїх активів
вважають, що на них поширюється дія Закону України від
29.11.2001 p. № 2864-III «Про введення мораторію на
примусову реалізацію майна» (далі — Закон № 2864-III),
незважаючи на те, що податкова застава виникає в силу
Закону № 2181-III та процесуально передує реалізації
майна.
Мораторій же на примусову реалізацію майна взагалі не
відноситься до зазначеного питання, оскільки в цілях
Закону № 2864-III відчуження таких об’єктів застосовується
лише при зверненні стягнення на майно боржника за рішеннями,
що підлягають виконанню Державною виконавчою службою
України, а також при продажу майна в процесі провадження
у справі про банкрутство згідно із Законом України від
14.05.92 p. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом».