• Відрядження за кордон

Відповідно до пп. 1.5 п. 1 розділу другого Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 31.03.98 р. № 59 (зі змінами та доповненнями), фактичний час перебування у відрядженні за кордоном визначається за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює, у разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний контроль, або згідно з відмітками сторон, яка відряджає та яка приймає, у посвідченні про відрядження у разі відрядження до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль. Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття i вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов’язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього. У разі відсутності перерахованих вище відміток добові витрати відрядженому не відшкодовуються.
Так, згідно з Положенням про зону прикордонного контролю, зареєстрованим наказом Голови Держкомкордону України — командуючого Прикордонними військами від 06.02.98 р. № 61, прикордонний контроль визначається як перевірка у громадян документів на право перетинання державного кордону, огляд транспортних засобів, вантажів та іншого майна, пропуск їх через державний кордон України та виконання інших завдань згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до Закону України від 04.11.91 р. № 1777-ХІІ «Про державний кордон України» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 18.06.96 р. № 245/96-ВР) Державний кордон України — лінія i вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору.
Відповідно до Методичних рекомендацій по перевірці витрат на відрядження, затверджених наказом ГоловКРУ України від 21.03.2000 р. № 24, здійснені витрати на відрядження (у тому числі за кордон) оформляються авансовим звітом за встановленою формою. Кожна сума, що включена до авансового звіту, повинна бути підтверджена документально, із зазначенням форми оплати (готівкою, чеком, кредитною карткою, безготівковим перерахунком). Авансовий звіт має бути подано до бухгалтерії особою, що звітується, у триденний термін. Крім того, до авансового звіту додається посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку (посвідчення про відрядження має містити відмітки про вибуття з місця постійної роботи та прибуття до місця постійної роботи; відмітки про прибуття на підприємства (в організації, фірми) та вибуття з підприємств (організацій, фірм), які відвідував працівник під час відрядження). При закордонних відрядженнях до звіту додається ксерокопія відміток у закордонному паспорті, завірена відділом кадрів або керівником. Витрати, не підтверджені відповідними документами (крім добових), працівникові не відшкодовуються. А якщо у посвідчені про відрядження відсутні відмітки про вибуття та прибуття, то добові працівникові не відшкодовуються.
Таким чином, за умови наявності відміток у закордонному паспорті про перетин митного кордону відповідної країни, проїзних документів та документів, що підтверджують проживання за межами України, та відповідних відміток про прибуття та вибуття у посвідченні про відрядження ці витрати можуть бути відшкодовані бухгалтерією працівнику підприємства, який перебував у відрядженні, та віднесені до складу валових витрат. Отже, до бухгалтерії слід надавати всі вищеперераховані документи.