Договір
про дружбу та співробітництво
між Україною та Азербайджанською Республікою
( Договір ратифіковано Постановою ВР
N 3095-XII ( 3095-12 ) від 09.04.93 )
Україна і Азербайджанська Республіка (надалі іменуються
"Високі Договірні Сторони"),
спираючись на дружні зв'язки і традиції добрих відносин, що
склалися історично між їхніми народами,
вважаючи, що подальший розвиток відносин дружби і
взаємовигідного співробітництва між ними відповідає корінним
інтересам народів обох держав і служить справі миру і безпеки,
сповнені рішучості побудувати на своїх територіях
демократичні, правові держави,
підтверджуючи свою відданість цілям і принципам Статуту
Організації Об'єднаних Націй, Хельсінського Заключного Акта
( 994_055 ) та інших документів Наради з безпеки та
співробітництва в Європі,
підтверджуючи свою відданість дотримуванню загальновизнаних
міжнародних стандартів у галузі прав людини,
прагнучи надати нову якість своїм відносинам і зміцнити
правову основу співробітництва між обома державами відповідно до
сучасних реальностей та позитивних тенденцій в міжнародному житті,
домовилися про таке:
Стаття 1
Високі Договірні Сторони розвиватимуть свої відносини як
дружні держави. Вони зобов'язуються неухильно керуватися
принципами взаємної поваги до їх державного суверенітету і
незалежності, рівноправності і невтручання у внутрішні справи одна
одної, незастосування сили чи загрози силою, територіальної
цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів,
поваги прав людини і основних свобод, сумлінного виконання
зобов'язань, а також іншими загальновизнаними нормами міжнародного
права.
Стаття 2
Високі Договірні Сторони консультуватимуться з питань
зміцнення миру, підвищення стабільності і безпеки як у
глобальному, так і в регіональному масштабі. Вони сприятимуть
продовженню процесу загального роззброєння. Вони докладатимуть
зусиль щодо сприяння мирному врегулюванню регіональних конфліктів
та інших ситуацій, що зачіпають інтереси Сторін.
З цією метою Високі Договірні Сторони проводитимуть на
регулярній основі консультації з проблем, що становлять взаємний
інтерес.
Стаття 3
У випадку виникнення ситуації, що створює, на думку однієї з
Високих Договірних Сторін, загрозу миру або суттєво зачіпає
інтереси її безпеки, кожна із Сторін може звернутися до іншої
Сторони з пропозицією провести невідкладні консультації.
Стаття 4
Кожна з Високих Договірних Сторін забороняє і припиняє
створення і діяльність на своїй території організацій і груп, а
також діяльність окремих осіб, що становлять загрозу державному
суверенітету, незалежності і територіальній цілісності іншої
Високої Договірної Сторони.
Стаття 5
Кожна з Високих Договірних Сторін зобов'язується не
допускати, щоб її територія використовувалась з метою підготовки і
здійснення агресії або інших насильницьких дій проти іншої Високої
Договірної Сторони.
Стаття 6
Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує особам, які
проживають на її території, незалежно від їх національності,
статі, мови, релігії, політичних або інших переконань,
громадянські, політичні, соціальні, економічні і культурні права
та свободи відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права.
Кожна з Високих Договірних Сторін захищає права своїх
громадян, які проживають на території іншої Сторони, надає їм
захист та підтримку відповідно до загальновизнаних норм
міжнародного права.
Високі Договірні Сторони укладуть Консульську конвенцію,
договір про правову допомогу в цивільних, сімейних і кримінальних
справах та інші угоди, необхідні для забезпечення прав своїх
громадян, які проживають на території іншої Високої Договірної
Сторони.
Стаття 7
Високі Договірні Сторони підтверджують, що поважання прав
осіб, які належать до національних меншин, як частини
загальновизнаних прав людини, є істотним фактором миру,
справедливості, стабільності і демократії.
Сторони гарантують особам, які проживають на їх території і
які належать до національних меншин, повне і ефективне здійснення
прав людини і основних свобод без будь-якої дискримінації та в
умовах рівності перед законом.
Високі Договірні Сторони зобов'язуються вжити законодавчих,
адміністративних та інших необхідних заходів для недопущення на
своїй території будь-якої дискримінації громадян за ознакою їх
приналежності до національної меншини, а також пропаганди, котра
викликала б міжнаціональний розбрат або становила б загрозу
існуванню національних меншин.
Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує право особам, які
належать до національних меншин, індивідуально або разом з членами
своєї групи вільно виявляти, зберігати і розвивати свою етичну,
культурну, мовну і релігійну самобутність.
Стаття 8
Високі Договірні Сторони розвиватимуть рівноправне і
взаємовигідне співробітництво в галузях політики, економіки,
культури, науки, техніки, охорони здоров'я, енергетики, торгівлі,
гуманітарній та інших сферах, сприятимуть широкому інформаційному
обміну.
З цією метою Високі Договірні Сторони укладуть окремі угоди
про співробітництво з цих та інших питань, що становлять взаємний
інтерес.
Стаття 9
Правовий режим державного майна, майна юридичних і фізичних
осіб однієї Високої Договірної Сторони, що знаходиться на
території іншої Високої Договірної Сторони, регулюється
законодавством Сторони місця знаходження майна, якщо не
передбачено угодою між Сторонами.
Якщо одна з Високих Договірних Сторін заявляє про
приналежність її майна, що знаходиться на території іншої Сторони,
на яке висувають претензії інші держави, юридичні або Фізичні
особи, то інша Сторона зобов'язана вжити всіх необхідних заходів
по охороні і збереженню такого майна і до остаточного вирішення
питання про його приналежність не має права передати його
будь-кому без чітко висловленої згоди першої Сторони.
Всі інші питання власності, що зачіпають інтереси Високих
Договірних Сторін, підлягають врегулюванню окремими угодами.
Стаття 10
Високі Договірні Сторони нададуть режим найбільшого сприяння
і вживуть всіх необхідних заходів для розвитку і розширення
торговельно-економічних відносин на взаємовигідній, стабільній і
збалансованій основі. Кожна із Сторін утримуватиметься від дій,
здатних завдати іншій Стороні економічних збитків.
Високі Договірні Сторони прагнутимуть створювати на своїй
території сприятливі умови для діяльності підприємств та
підприємців іншої Сторони, зокрема, в сфері прямих інвестицій та
захисту вкладеного капіталу.
Стаття 11
Високі Договірні Сторони нададуть одна одній режим
найбільшого сприяння з питань, що стосуються митних правил та
формальностей, про що укладуть окрему угоду.
Стаття 12
Високі Договірні Сторони забезпечуватимуть вантажні та
пасажирські перевезення через власні морські, річкові і повітряні
порти, залізничну і автомобільну мережу та трубопроводи, укладуть
окремі угоди про врегулювання питань транзиту вантажів та
пасажирів через свої території.
Стаття 13
Високі Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво в
галузі освіти, науки, техніки, заохочуючи прямі зв'язки між
науково-дослідницькими центрами і учбовими закладами та здійснення
програм і розробок, особливо в галузі передових технологій.
Сторони взаємодіятимуть у сфері підготовки та атестації наукових і
педагогічних кадрів, а також заохочуватимуть обміни вченими,
викладачами, стажистами і студентами. Сторони взаємно визнають
дипломи про освіту, вчені ступені та звання і укладуть з цього
питання окрему угоду.
Стаття 14
Високі Договірні Сторони співробітничатимуть безпосередньо і
через міжнародні організації в питаннях охорони прав на
інтелектуальну і промислову власність.
Стаття 15
Високі Договірні Сторони всіляко розвиватимуть
співробітництво в галузях культури, мистецтва, освіти, спорту,
туризму та інших напрямках, що становлять взаємний інтерес.
Сторони укладуть окремі угоди з цих питань.
Вони заохочуватимуть співробітництво в цих галузях, в тому
числі між урядовими і неурядовими організаціями і установами, у
здійсненні спільних проектів, діяльності фондів і асоціацій, в
сфері культури, науки й інших галузях. Сторони укладуть угоду про
відкриття культурних центрів двох держав на території одна одної.
Кожна з Високих Договірних Сторін заохочуватиме вивчення мови
іншої Сторони в школах, вищих та інших учбових закладах. З цією
метою Сторони надаватимуть одна одній допомогу у діяльності,
спрямованій на вивчення мови і підвищення кваліфікації
викладацького складу.
Стаття 16
Високі Договірні Сторони приділятимуть особливу увагу
розвитку співробітництва в галузі енергетики, транспорту,
інформатики і зв'язку, включаючи супутниковий зв'язок і
телекомунікації.
Сторони укладуть окремі угоди з цих питань.
Стаття 17
Високі Договірні Сторони розвиватимуть співробітництво в
галузі охорони навколишнього середовища, сприяючи узгодженим діям
в цій галузі на регіональному і глобальному рівнях, прагнучи до
створення всеосяжної міжнародної системи екологічної безпеки і
взаємодії.
Сторони укладуть окрему угоду з цих питань.
Стаття 18
Високі Договірні Сторони, самостійно вирішуючи питання
забезпечення національної безпеки і оборонного будівництва,
здійснюватимуть з цією метою тісне співробітництво. Форми і
порядок співробітництва у цій галузі будуть врегульовані окремою
угодою.
Стаття 19
Високі Договірні Сторони на основі окремих угод
співробітничатимуть у заходах по боротьбі з правопорушеннями, в
тому числі і з організованою злочинністю міждержавного та
міжрегіонального характеру, корупцією, міжнародним тероризмом,
незаконними фінансовими операціями, незаконним обігом наркотичних,
психотропних, радіоактивних та вибухових речовин, отрутохімікатів,
озброєнь, з незаконними актами, спрямованими проти безпеки
цивільної авіації, і морським пірацтвом, контрабандою, незаконним
вивозом культурних цінностей.
Вони здійснюватимуть обмін досвідом і оперативною інформацією
у цих галузях, проводитимуть пов'язані з цим спільні заходи в
рамках міжнародного співробітництва.
Стаття 20
Високі Договірні Сторони співробітничатимуть в усуненні
причин, що породжують проблему біженців, у поліпшенні їх
матеріального становища і правового статусу.
Стаття 21
Високі Договірні Сторони залишають за собою право укладати
додаткові договори та угоди про співробітництво в інших сферах
міждержавних або міжвідомчих відносин, що становлять взаємний
інтерес.
Стаття 22
Високі Договірні Сторони приділятимуть особливу увагу
розвитку контактів і співробітництва між парламентами і
парламентаріями обох держав.
Стаття 23
Цей Договір не зачіпає прав і зобов'язань Високих Договірних
Сторін, що випливають з інших міжнародних договорів, учасниками
яких вони є.
Стаття 24
Спори відносно тлумачення і виконання цього Договору
підлягають розв'язанню шляхом консультацій та переговорів між
Високими Договірними Сторонами.
Стаття 25
Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності в день
обміну ратифікаційними грамотами.
Стаття 26
Цей Договір укладається терміном на 5 років. Його дія
автоматично продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди,
якщо жодна з Високих Договірних Сторін не заявить про своє бажання
денонсувати його шляхом письмового повідомлення не пізніше, ніж за
шість місяців до закінчення поточного п'ятирічного періоду.
Здійснено в Києві 9 грудня 1992 року в двох примірниках,
кожен українською та азербайджанською мовами, при цьому обидва
тексти мають однакову силу.
За Україну За Азербайджанську Республіку
(підпис) (підпис)
Л. Кравчук А. Муталібов