Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий
податок з громадян» (зі змінами та доповненнями; далі
— Декрет № 13-92) визначено категорію осіб, які зобов’язані
подавати до податкового органу декларації про доходи
i витрати, а також визначено порядок подання таких декларацій
до податкового органу для кожної категорії осіб окремо.
Строки подання податкових декларацій, у тому числі декларацій
про доходи громадян, визначені Законом України від 21.12.2000
р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
(далі — Закон № 2181-III).
Згідно з цим Законом податкова декларація, розрахунок
— документ, що подається платником податків до контролюючого
органу у строки та за формою, встановленими законодавством,
на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата
податку, збору (обов’язкового платежу).
Такі декларації подаються за базовий податковий (звітний)
період, визначений пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, що дорівнює:
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому
числі при сплаті квартальних або піврічних авансових
внесків) — протягом 40 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу
(півріччя) (пп. «б» пп. 4.1.4);
календарному року для платників податку на доходи фізичних
осіб (прибуткового податку з громадян) — до 1 квітня
року, наступного за звітним (пп. «г» пп. 4.1.4).
Якщо згідно з правилами податкового обліку, визначеними
законами, податкова звітність щодо окремого податку,
збору (обов’язкового платежу) складається наростаючим
підсумком, податкова декларація за результатами останнього
податкового року прирівнюється до річної податкової
декларації, при цьому остання не подається.
Якщо останній день строку подання податкової декларації
припадає на вихідний або святковий день, то останнім
днем строку вважається наступний за вихідним або святковим
робочий день.
Граничні строки подання декларації можуть бути збільшені.
Вони підлягають продовженню керівником податкового органу
на підставі письмової заяви фізичної особи та документального
підтвердження, якщо громадянин протягом зазначених строків:
перебував за межами України;
перебував у плаванні на морських судах за кордоном України
у складі команди (екіпажу) таких суден;
перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням
чи полоном на території інших держав;
був визнаний за рішенням суду безвісти відсутнім або
перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством;
мав інші обставини непереборної сили.
Заява подається платником податків протягом 30 календарних
днів зі стислим та чітким поясненням підстав та їх обгрунтуванням
для продовження граничних строків з посиланням на документальне
підтвердження викладених фактів. Громадянин має право
надіслати заяву до податкового органу поштою з повідомленням
про вручення. Орган державної податкової служби протягом
20 календарних днів від дня отримання такої заяви зобов’язаний
прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу
заявника поштою або вручити йому під розписку.
(Наказ ДПА України від 19.03.2001 р. № 113 «Про затвердження
Порядку застосування норм пункту 15.4 cmатті 15 Закону
України «Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»)
Закон № 2181-III не встановлює єдиного порядку та строків
сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), i якщо
у законі, який регулює справляння відповідного податку,
строки сплати податку встановлено, то діють положення
законодавчого акту з питань справляння відповідного
податку (п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III).
Декрет № 13-92 передбачає обов’язкове декларування сукупного
річного доходу громадянами України, іноземними громадянами
та особами без громадянства, які мають постійне місце
проживання в Україні (проживають в Україні не менше
183 днів у календарному році) i протягом звітного року,
тобто 2002 р., крім доходів за основним місцем роботи
(там, де ведеться трудова книжка) одержували доходи
i не за основним місцем роботи, а також громадянами,
які не мали місця основної роботи протягом року, але
одержували будь-які доходи у грошовій чи натуральній
формі.
Об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне
місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний
дохід за календарний рік (що складається з місячних
сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних
джерел як на території України, так i за її межами,
незалежно від того, за рахунок яких коштів формується
це джерело (ст. 2 Декрету № 13-92).
При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються
доходи, одержані як у натуральній, так i в грошовій
формі (національній або іноземній валюті).
Відповідно до ст. 12 Декрету № 13-92 після закінчення
календарного року громадяни, крім тих, які одержували
доходи лише за місцем основної роботи, зобов’язані у
строки, визначені законом, тобто до 1 квітня (враховуючи
положення Закону № 2181-III), подати до органу державної
податкової служби за місцем проживання декларацію про
суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так
i не за основним місцем роботи.
Отже, останнім днем подачі такої декларації у 2003 р.
є 31 березня (понеділок).
Також відповідно до п. 4 ст. 14 Декрету № 13-92 громадяни,
які займаються підприємницькою діяльністю за загальною
системою оподаткування доходів, одержуваних від здійснення
цієї діяльності, зі сплатою прибуткового податку, подають
до податкового органу декларації за наслідками кожного
звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені
Законом № 2181-III, тобто протягом 40 календарних днів,
наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)
кварталу. Таким чином, не пізніше 10 травня — за I квартал,
9 серпня — за I півріччя, 9 листопада — за 9 місяців,
9 лютого наступного року — за звітний рік. У декларації
зазначаються загальні суми фактично одержаного валового
доходу, витрат i сплаченого податку (в тому числі у
вигляді авансових платежів) за звітний рік або інший
період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний
період).
Зазначені умови декларування поширюються також на приватних
нотаріусів, адвокатів та осіб, які систематично здійснюють
незалежну професійну діяльність.
Оскільки в цьому році останній день строку подання податкової
декларації припадає на вихідний день (9 лютого — це
неділя), то останнім днем строку вважається наступний
за вихідним робочий день, тобто останнім днем подачі
декларації є 10 лютого (понеділок).
Якщо зазначені фізичні особи — суб’єкти підприємницької
діяльності поряд із провадженням підприємницької діяльності
одержували доходи протягом звітного року, які відповідно
до Декрету № 13-92 підлягають обов’язковому декларуванню,
у декларації про дохід, яку подає фізична особа як суб’єкт
підприємницької діяльності не пізніше 10 лютого 2003
р. вона може зазначити всі доходи, одержані протягом
2002 р. з інших джерел. У декларації зазначаються відомості
про всі доходи, одержані протягом звітного календарного
року, зокрема за місцем основної роботи, не за місцем
основної роботи, за кордоном, від здійснення підприємницької
діяльності.
Стосовно фізичних осіб — платників єдиного податку,
то згідно з Указом Президента України від 03.07.98 р.
№ 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності суб’єктів малого підприємництва» (у редакції
Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99),
яким регулюється порядок застосування спрощеної системи
оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого
підприємництва, в тому числі для фізичних осіб, встановлено
(ст. 6), що суб’єкт малого підприємництва, який сплачує
єдиний податок, не є платником деяких податків i зборів
(обов’язкових платежів), зокрема податку на доходи фізичних
осіб (прибуткового податку з громадян) — для фізичних
осіб — суб’єктів малого підприємництва з доходу, який
сплачується єдиним податком.
Згідно з роз’ясненнями Кабінету Міністрів України, викладеними
у постанові Кабінету Міністрів України від 16.03.2000
р. № 507 «Про роз’яснення Указу Президента України від
3 липня 1998 р. № 727» на суб’єкта малого підприємництва
— фізичну особу, який відповідно до абзацу четвертого
частини першої ст. 6 Указу не є платником податку на
доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян),
не поширюються вимоги розділу четвертого Декрету № 13-92
(у частині доходів від провадження підприємницької діяльності,
що здійснюється відповідно до зазначеного Указу), у
тому числі щодо зобов’язань з подання декларації як
суб’єктом підприємницької діяльності — платником єдиного
податку щодо доходів, які сплачуються єдиним податком.
Отже, якщо суб’єкт малого підприємництва — фізична
особа — платник єдиного податку протягом календарного
року одержує лише доходи від здійснення підприємницької
діяльності, які обкладаються єдиним податком, він не
подає декларації про доходи до податкового органу.
Декларація. Файл
PDF (43 Kb)
Декларація. Файл MS
WORD (133 Kb)