Відповідно до Закону № 2181-III податкові зобов’язання
визначаються за даними податкової декларації, що самостійно
подається платником податків, а також на підставі податкового
повідомлення, що направляється платнику податків у випадку
нарахування такого зобов’язання контролюючим органом.
День подачі податкової декларації вважається днем узгодження
податкового зобов’язання, зазначеного в такій декларації.
Податкове зобов’язання, визначене у податковому повідомленні,
вважається узгодженим з дня отримання такого повідомлення,
за виключенням випадків, коли платник його оскаржує.
Згідно зі ст. 5 Закону № 2181-III податкове повідомлення
може бути оскаржене платником податків в адміністративному
(в органах державної податкової служби всіх рівнів)
або судовому порядку.
При цьому застосування процедури судового оскарження
виключає можливість звернення платника податків до податкових
органів зі скаргою на відповідне рішення.
Підпунктом 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III передбачено,
що процедура адміністративного оскарження закінчується
днем порушення судом (арбітражним судом) провадження
у справі за позовом платника податків щодо визнання
недійсним рішення контролюючого органу.
Водночас день закінчення процедури адміністративного
оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання
платника податків, визначеного у податковому повідомленні.
У випадку несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового
зобов’язання, таке зобов’язання переходить до категорії
податкового боргу з наступними наслідками щодо застосування
заходів його стягнення.
Таким чином, при зверненні платника податків до суду
зі скаргою на те чи інше рішення контролюючого органу,
податкові зобов’язання, визначені в такому рішенні,
вважаються узгодженими та у випадку їх несвоєчасної
сплати підлягають стягненню у загальновстановленому
порядку.