Загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення
підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами
та юридичними особами на території України регулюються
Законом України від 07.02.91 р. № 698-ХІІ «Про підприємництво»
(зі змінами та доповненнями; далі — Закон № 698-ХІІ).
Згідно зі ст. 1 Закону № 698-ХІІ підприємництво — це
безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик
діяльність з виробництва продукції, виконання робіт,
надання послуг з метою одержання прибутку, яка здійснюється
фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як
суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому
законодавством.
Суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями)
можуть бути, зокрема, громадяни України, інших держав,
особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності
або дієздатності, крім категорій громадян, зазначених
у ст. 2 Закону № 698-ХІІ, зайняття підприємницькою діяльністю
для яких не допускається.
Громадяни мають право без обмежень приймати рішення
i здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не
суперечить чинному законодавству. Обмеження у здійсненні
підприємницької діяльності визначені у ст. 4 Закону
№ 698-ХІІ.
Порядок державної реєстрації, перереєстрації суб’єктів
підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових
форм i форм власності, за винятком окремих видів суб’єктів
підприємницької діяльності, для яких законами України
встановлено спеціальні правила державної реєстрації,
а також порядок скасування державної реєстрації суб’єктів
підприємницької діяльності регулюються Законом № 698-XII
та постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98
р. № 740 «Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності» (зі змінами та доповненнями).
Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності
провадиться у виконавчому комітеті міської, районної
у місті ради або в районній, районній міст Києва i Севастополя
державній адміністрації за місцезнаходженням або за
місцем проживання суб’єкта, якщо інше не передбачено
законом.