Закон № 2535-ХІІ встановлює окремий порядок оподаткування
земель залежно від того, чи встановлено їх грошову оцінку,
та визначає ставки земельного податку окремо для різних
категорій земель.
Відповідно до Земельного кодексу України (далі — Кодекс)
землі за основним цільовим призначенням поділяються
на категорії. Зокрема, до земель лісового фонду належать
землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті
лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються
для потреб лісового господарства (ст. 55 Кодексу).
Податок за земельні ділянки (за межами населених пунктів),
що входять до складу земель лісового фонду i зайняті
виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками
та господарськими будівлями i спорудами, справляється
у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінки одиниці площі
ріллі по області (ст. 10 Закону № 2535-ХІІ).
Статтею 51 Кодексу визначено склад земель рекреаційного
призначення. Так, до земель рекреаційного призначення
належать, зокрема, земельні ділянки зелених зон i зелених
насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських
та екологічних стежок, маркованих трас та земельні ділянки,
зайняті територіями будинків відпочинку i пансіонатів.
Податок за земельні ділянки, надані в тимчасове користування
на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного
та історико-культурного призначення, за винятком земельних
ділянок сільськогосподарського призначення, справляється
у розмірі 50 відсотків від грошової оцінки одиниці площі
ріллі по області (ст. 9 Закону № 2535-ХІІ).
Статтею 20 Кодексу визначено, що віднесення земель до
тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень
органів державної влади та органів місцевого самоврядування
відповідно до їх повноважень. При цьому відомості про
класифікацію земель, їх кількісну та якісну характеристику,
розподіл серед власників землі та землекористувачів
містяться в державному земельному кадастрі, який ведеться
уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних
ресурсів.
У цьому випадку для правильності оподаткування підприємством
земельної ділянки під базою відпочинку слід підтвердити
категорію земельної ділянки, на якій знаходиться база.