П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про виконання посадовими особами і
працівниками правоохоронних органів вимог
Конституції України та Закону України "Про
статус народного депутата України" щодо
забезпечення умов для здійснення народними
депутатами України своїх повноважень
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 26, ст.202 )
Верховна Рада України, заслухавши та обговоривши доповідь
народного депутата України Бокого І.С., співдоповідь першого
заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань
Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної
Ради України народного депутата України Гаврилюка В.В., інформації
Генерального прокурора України Піскуна С.М., Міністра внутрішніх
справ України Смирнова Ю.О., Голови Служби безпеки України
Радченка В.І., начальника Управління державної охорони України
Строгого В.І. про виконання посадовими особами і працівниками
правоохоронних органів вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ) та
Закону України "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 )
щодо забезпечення умов для здійснення народними депутатами України
своїх повноважень, відзначає, що додержання правоохоронними
органами держави вимог Конституції України та законів України в
частині забезпечення гарантій депутатської діяльності та прав
народних депутатів України продовжує залишатися гострою проблемою.
Не всі керівники та посадові особи забезпечують належну
роботу правоохоронних органів, незважаючи на необхідність
виконання вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Закону
України "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ) щодо
забезпечення умов для здійснення народними депутатами України
своїх повноважень, спрямованих на захист інтересів виборців,
конституційних положень про депутатську недоторканність.
Більше третини парламентаріїв вважають, що порушення їх прав
частіше за все відбуваються саме з вини керівників правоохоронних
органів різного рівня.
Мають місце неприпустимі факти перешкоджання народним
депутатам України у здійсненні ними конституційних повноважень,
створення штучних перешкод у роботі, грубе ставлення, а іноді й
застосування фізичної сили щодо них. Не завжди своєчасно і в
належні терміни проводяться службові розслідування та перевірки за
фактами таких порушень.
До цього часу не встановлено всіх обставин убивств, посягань
на життя та загибелі народних депутатів України різних скликань,
що не сприяє зміцненню авторитету влади у державі. По окремих
кримінальних справах проведення слідства безпідставно затягується.
Не знижується гострота взаємовідносин народних депутатів
України та працівників правоохоронних органів під час проведення
масових заходів, мають місце факти незаконного застосування щодо
окремих парламентаріїв форм і методів оперативно-розшукової
діяльності, що дає їм підстави для звинувачень у переслідуваннях з
політичних або інших мотивів.
Залишаються невикористаними можливості по налагодженню більш
ефективної взаємодії правоохоронних органів та народних депутатів
України, комітетів Верховної Ради України з метою забезпечення
належних умов діяльності депутатського корпусу по роботі з
виборцями у виборчому окрузі, а також попередження можливих
непорозумінь і конфліктів.
В органах Міністерства внутрішніх справ України та
Генеральній прокуратурі України вкрай незадовільно проводиться
робота із запитами народних депутатів України. Найбільше
депутатських запитів було направлено до правоохоронних органів
щодо дотримання законності та забезпечення правопорядку з питань
захисту конституційних прав громадян на місцях, де вони нерідко
зустрічаються із свавіллям, беззаконням та корупцією, у зв'язку з
чим збільшилася кількість скарг громадян на правоохоронні органи.
За попередні дві сесії найбільшу кількість депутатських
запитів було надіслано до Генеральної прокуратури України,
Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, на
які, за невеликим винятком, народні депутати України отримали, по
суті, формальні відписки.
Системними стали порушення статті 17 Закону України "Про
статус народного депутата України" ( 2790-12 ) органами
Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України,
Управління державної охорони України щодо допуску народних
депутатів України до органів державної влади. Інструкції з цих
питань, видані деякими міністерствами, іншими центральними
органами виконавчої влади, не узгоджені з вимогами зазначеного
Закону і не пройшли державної реєстрації в Міністерстві юстиції
України. Зокрема, мають місце порушення цієї норми Закону в
Кабінеті Міністрів України та Адміністрації Президента України.
Кабінетом Міністрів України не виконуються вимоги частини
восьмої статті 33 Закону України "Про статус народного депутата
України" ( 2790-12 ) щодо користування народними депутатами
України дипломатичними паспортами.
Тривалий час залишається до кінця не вивченою і не вирішеною
проблема законності відчуження та розпорядження майном, яке
перебувало у віданні Верховної Ради України в період з 1991 року
по 2002 рік, що створює певні перешкоди у забезпеченні діяльності
народних депутатів України.
Систематичними також стали порушення правового статусу
помічників-консультантів народних депутатів України з боку
посадових осіб органів державної влади та органів місцевого
самоврядування.
Враховуючи викладене, Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
1. Роботу Генеральної прокуратури України, Міністерства
внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Управління
державної охорони України стосовно виконання підпорядкованими їм
органами вимог Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Закону
України "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 ) щодо
забезпечення умов для здійснення народними депутатами України
своїх повноважень вважати недостатньою.
2. Запропонувати Генеральному прокурору України Піскуну С.М.,
Міністру внутрішніх справ України Смирнову Ю.О., Голові Служби
безпеки України Радченку В.І., начальнику Управління державної
охорони України Строгому В.І. протягом березня 2003 року
проаналізувати стан справ з питань додержання посадовими особами і
працівниками правоохоронних органів вимог Конституції України
( 254к/96-ВР ) та Закону України "Про статус народного депутата
України" ( 2790-12 ), розробити і здійснити систему заходів щодо
усунення недоліків і попередження будь-яких фактів порушення прав
народних депутатів України та гарантій їх діяльності, передбачених
Конституцією України та Законом України "Про статус народного
депутата України".
3. Запропонувати Президенту України привести положення Указу
Президента України від 26 лютого 1998 року N 153/98 ( 153/98 )
"Про дипломатичний та службовий паспорти України" в частині
користування народними депутатами України дипломатичними
паспортами у відповідність із вимогами частини восьмої статті 33
Закону України "Про статус народного депутата України" ( 2790-12 )
та забезпечити перегляд інших підзаконних актів, що випливають із
зазначеного Указу.
4. Кабінету Міністрів України забезпечити до 1 квітня
2003 року перегляд та реєстрацію у Міністерстві юстиції України
міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх
нормативних актів щодо безперешкодного відвідування народними
депутатами України та помічниками-консультантами народних
депутатів України відповідних органів виконавчої влади з метою
забезпечення дотримання вимог статті 17 Закону України "Про статус
народного депутата України" ( 2790-12 ).
5. Звернутися до Генерального прокурора України Піскуна С.М.
з такими пропозиціями:
організувати додаткове вивчення всіх матеріалів і
кримінальних справ щодо фактів порушень прав народних депутатів
України та посягань на їх життя і здоров'я;
здійснити перевірку законності зміни форми власності об'єктів
права державної власності, що перебували на балансі Верховної Ради
України в період з 1991 року по 2002 рік.
6. Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі
України, Міністерству внутрішніх справ України, Службі безпеки
України, Управлінню державної охорони України у липні 2003 року
поінформувати Верховну Раду України про заходи, вжиті на виконання
цієї Постанови.
7. Рекомендувати головам Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад до
1 квітня 2003 року забезпечити надання Верховній Раді України
документів щодо об'єктів права державної власності в особі
Верховної Ради України, що знаходяться на відповідній території.
8. Звернутися до Верховного Суду України та Вищого
господарського суду України з пропозицією забезпечити виконання
встановлених законом строків розгляду справ господарськими судами
України щодо майна Верховної Ради України.
9. Управлінню справами Апарату Верховної Ради України:
створити в установленому порядку підрозділ з питань
управління об'єктами державної власності, що перебувають на
балансі Верховної Ради України;
встановити порядок, згідно з яким передача об'єктів державної
власності, що перебувають на балансі Верховної Ради України, їх
частин в оренду може здійснюватися лише за попередньою згодою
відповідної депутатської комісії Верховної Ради України;
провести інвентаризацію та облік майна, що перебуває на
балансі Верховної Ради України, а також вирішити питання про
постановку на баланс об'єктів, які згідно з правоустановчими
документами є об'єктами права державної власності в особі
Верховної Ради України;
підготувати матеріали для подання до суду позовів щодо
об'єктів, які були незаконно передані з балансу Верховної Ради
України.
10. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на
комітети Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської
етики та організації роботи Верховної Ради України та з питань
законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 6 березня 2003 року
N 608-IV