Відповідно до ч. 1 ст. 39-1 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) у разі, коли після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін трудового договору не вимагає їх припинення, чинність цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Особливо важливим є дотримання порядку обчислення часу тривалості строкового трудового договору, визначеного ст. 241-1 КЗпП. Приміром, якщо працівника було прийнято за строковим трудовим договором на три місяці з 20 липня, то останнім днем його роботи, тобто датою звільнення, має бути 19 жовтня. Якщо працівник був допущений до роботи 20 жовтня, то відповідно до ч. 1 ст. 391 КЗпП України трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк.
У ситуації, наведеній у запитанні, потрібно строковий трудовий договір, укладений між фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності та найманим працівником, переукласти в письмовій формі на безстроковий трудовий договір та подати його на реєстрацію до органів державної служби зайнятості. Оскільки з моменту автоматичного продовження строкового трудового договору на невизначений термін минуло понад два місяці, в переукладеному трудовому договорі потрібно зазначити дату початку його чинності.
Такою датою має бути наступний день після закінчення попереднього строкового трудового договору. Датою реєстрації переукладеного трудового договору буде день фактичної його реєстрації в органі державної служби зайнятості.
Непереукладення в наведеній ситуації трудового договору та неподання його на реєстрацію контролюючими органами розцінюватиметься як порушення фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності вимог ст. 24 і 241 КЗпП України. За зазначені правопорушення передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від 255 до 850 грн.).