1. Довіреність на ведення справи у суді є фактично укладенням угоди на надання правових послуг. Якщо вона видається у порядку ч. 3 ст. 114 Цивільного процесуального кодексу, тобто шляхом нотаріального посвідчення письмової довіреності громадян, то, зазвичай, така угода укладається на ведення конкретної справи. Тобто до завершення розгляду цієї справи довіреність вважається дійсною незалежно від строку її розгляду.
Якщо ж довіреність видається на певний термін на представництво інтересів особи у всіх справах, що можуть розглядатися у вказаний період, то вона перестає бути дійсною з наступного дня після закінчення зазначеного строку.
Таким чином, у разі, коли довіреність було видано не для ведення окремої справи, а на певний термін, то після смерті громадянина, який видав таку довіреність, поновити її дію можуть лише спадкоємці померлого.
2. Щодо рівності прав на представництво адвокатами, які працюють у юридичних консультаціях, та адвокатами, які займаються приватною практикою на підставі Закону України „Про адвокатуру", то це питання висвітлено у № 50 "ЮВУ", від 14 - 20 грудня 2002 року (стор. 13 „Право на представника інтересів").
Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА
По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 13 (405) 29 березня - 4 квітня 2003 р.