Чи має  право  сесія  сільської  ради  виділити   із   земель
резервного  фонду  за  межами населеного пункту додаткові земельні
ділянки для розширення  особистих  підсобних  господарств  молодим
працюючим  на  сільськогосподарських  підприємствах,  яким під час
розпаювання не було виділено земельну частку (пай)?
                             Н.Сохнич, с. Косяківка Київської обл.

     Земельним кодексом   України   від   25.10.2001   р.  N  2768
( 2768-14 ) запроваджено новий вид землеволодіння громадян  -  для
ведення  особистого селянського господарства.  Аналогом цього виду
господарювання громадян за  Земельним  кодексом  України  1990  р.
( 561-12   )  було  ведення  особистого  підсобного  господарства.
Відповідно до ст.33 чинного Земельного кодексу  України  громадяни
України  мають  право  на  отримання земельних ділянок для ведення
особистого селянського господарства як у власність, так і оренду.

     Статтею 121 згаданого Кодексу (  2768-14  )  встановлено,  що
громадяни  мають  право  на  безоплатне  передавання  їм земельних
ділянок із земель державної або комунальної власності для  ведення
особистого селянського господарства в розмірах не більш як 2,0 га.

     Відповідно до частини шостої ст.118 цього Кодексу ( 2768-14 )
громадяни,  зацікавлені  в  одержанні   безоплатно   у   власність
земельної  ділянки  із  земель державної або комунальної власності
для ведення особистого селянського господарства,  подають заяву до
відповідної  районної,  Київської чи Севастопольської міської ради
за місцезнаходженням земельної ділянки.

     Водночас п.12   Перехідних   положень   Земельного    кодексу
( 2768-14  )  встановлено,  що  до розмежування земель державної і
комунальної власності повноваження щодо  розпорядження  землями  в
межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні та
міські  ради.  За  межами  населених  пунктів  такі   повноваження
виконують відповідні органи виконавчої влади.

     С.МАРТИНЕНКО, заступник  начальника  управління  Міністерства
аграрної політики України