• Несвоєчасна сплата штрафних санкцій

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Закон України № 2181-III — від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями, надруковано у «Віснику» № 25-26/2002); Накази № 37 — ГДПІ України від 12.05.94 р. «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків i зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів», зареєстрований у Мін’юсті України 25.05.94 р. за № 114/323 (у редакції наказу ДПА України від 03.09.2001 р. № 342, за текстом — Інструкція № 37); № 110 — ДПА України від 17.03.2001 р. «Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» (зі змінами та доповненнями, за текстом — Інструкція № 110, надруковано у «Віснику» № 13/2001); № 226 — Держказначейства України від 10.12.2002 р. «Про затвердження Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів)» (зареєстрований у Мін’юсті України 25.12.2002 р. за № 1000/7288, за текстом — Порядок).

Форму податкового повідомлення-рішення, затверджену наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків», зареєстрованим у Мін’юсті України 06.07.2001 р. за № 567/5758 (зі змінами та доповненнями), розроблено згідно зі ст. 6 Закону № 2181-III, відповідно до вимог якої податкове повідомлення-рішення має містити попередження платника податків про наслідки несплати в установлений строк суми податку чи збору (обов’язкового платежу), належної до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності. При цьому таке попередження, як передбачено зазначеним Законом, стосується загального випадку несплати платником податків як суми податку, збору (обов’язкового платежу), так i суми штрафної санкції, застосування якої здійснюється відповідно до положень чинного законодавства.
Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181-III податкове зобов’язання — це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Щодо визначення податкового боргу (недоїмки), наведеного в Законі № 2181-III, то це — податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (п. 1.3 ст. 1). Тобто сума податкового зобов’язання може враховувати суми штрафних санкцій.
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону № 2181-III пеня — плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання.
Таким чином, у разі несплати у встановлені Законом № 2181-III строки суми штрафної санкції вона вважатиметься сумою податкового боргу i на неї, згідно з вимогами цього Закону, розпочнеться нарахування пені.