Працюючий пенсіонер,  щороку проходжу  обов'язковий  медичний
огляд   як   працівник,  зайнятий  на  роботах  із  шкідливими  чи
небезпечними умовами праці.  З 1996 р.  перебуваю на диспансерному
обліку,  маючи захворювання серця.  В 2002 р.  після обов'язкового
медичного огляду лікарями обмежень щодо умов праці встановлено  не
було.  Адміністрація  пропонує  звільнитися  за  власним бажанням,
оскільки перебуваю на  диспансерному  обліку.  Чи  зобов'язаний  я
подавати заяву про звільнення за власним бажанням?
                                     В.Данилов,
                                     м. Біла Церква Київської обл.

     Роботодавець не має  права  примушувати  працівника  подавати
заяву про  звільнення  з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП України
( 322-08 ),  оскільки підставою для такого  звільнення  може  бути
лише   ініціатива  працівника.  Водночас  роботодавець  має  право
звільнити працівника з  власної  ініціативи,  якщо  було  виявлено
невідповідність працівника обійманій посаді чи виконуваній роботі,
зумовлену станом його здоров'я, який перешкоджає продовженню такої
роботи, за п.2 ст.40 КЗпП України.

     Підставою для такого звільнення може бути висновок МСЕК, якщо
працівнику було встановлено групу інвалідності,  або висновок  ЛКК
за   місцем   проживання  чи  роботи  працівника,  якщо  працівник
зобов'язаний проходити    медичні    огляди    чи    адміністрація
підприємства з певних причин ініціювала проходження такого огляду.
Сам факт ухилення від проходження медичного  огляду,  включаючи  й
обов'язковий,  не  може бути підставою для звільнення за п.2 ст.40
КЗпП  України  (  322-08  ).  Факт   перебування   працівника   на
диспансерному обліку медичного закладу, як окремо взятий, також не
може бути підставою для розірвання трудового договору.

     Звільнення за станом  здоров'я,  що  перешкоджає  продовженню
роботи, відповідно до частини другої ст.40 КЗпП України ( 322-08 )
може бути проведено роботодавцем, якщо працівника, за його згодою,
неможливо перевести на іншу роботу.

     Обов'язок роботодавця  перевести  працівника,  який за станом
здоров'я потребує надання легшої роботи,  встановлено ст.170  КЗпП
України (  322-08  ).  Переведення  може  бути  тимчасовим  і  без
обмеження строку,  але умови праці на новому  місці  роботи  мають
відповідати умовам праці,  встановленим медичним висновком.  Однак
потрібно враховувати,  що законодавством про працю не  передбачено
обов'язок  роботодавця  створити  для  працівника,  який за станом
здоров'я потребує надання легшої роботи,  нове робоче місце, котре
б відповідало умовам, зазначеним у медичному висновку.

     Отже, працівника,  який за станом здоров'я не може виконувати
визначену  трудовим  договором  роботу,  може  бути  звільнено   з
ініціативи  роботодавця,  якщо відсутні вакантні робочі місця,  що
відповідають його стану здоров'я,  або  працівник  відмовився  від
переведення на такі робочі місця.

     В.ЛОСЬ, заступник директора - заступник Головного  державного
інспектора праці України.