Основне місце роботи і місце роботи за сумісництвом - у державних організаціях. Як оплачувати роботу за сумісництвом, якщо працюю в робочі дні 50% робочого часу, а у вихідні - 100% (загалом за місяць понад 50% норми робочого часу)? М.Михайленко, м. Могилів-Подільський Вінницької обл. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. N 245 ( 245-93-п ) "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій" та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінфіну від 28.06.93 р. N 43 ( z0076-93 ), сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Обмеження на сумісництво запроваджується лише щодо працівників деяких професій і посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва, а також осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок. Керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності). Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу. Наприклад, якщо сумісник працює на 0,5 ставки (ставка 165 грн.), заробітна плата такого працівника в разі виконання норми праці не має бути меншою за 82,5 грн. Працю на роботі за сумісництвом оплачують окремо від праці за основним місцем роботи. Якщо ж тривалість роботи за сумісництвом перевищує встановлені вище обмеження (понад 50% місячної норми робочого часу), це є порушенням чинного законодавства, відповідальність за яке несе роботодавець. Проте працівникові навіть за таких обставин потрібно нарахувати зарплату за фактично виконану роботу (відпрацьовані години). В.КОМАРОВ, головний спеціаліст управління політики оплати праці Міністерства праці та соціальної політики України