• Розповсюдження продукції через представництво

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ЗАКОНИ УКРАЇНИ № 334/94-ВР — від 28.12.94 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, надруковано у «Віснику» № 6/2003); № 440-IV — від 16.01.2003 р. «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування» Постанова Кабінету Міністрів України № 470 — від 06.05.2001 р. «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» (за текстом — Порядок № 470)

Платниками податку з числа нерезидентів є фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом (пп. 2.1.2 п. 2.1 ст. 2 Закону № 334/94-ВР).
Платниками податку є також постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників (пп. 2.1.4 п. 2.1 ст. 2 Закону № 334/94-ВР).
Нерезиденти, які провадять свою діяльність в Україні через постійні представництва та мають право на переваги відповідно до міжнародного договору України (далі — договір) щодо звільнення (або зменшення) від оподаткування окремих видів доходів, разом з декларацією про прибуток підприємств або з розрахунками визначення оподатковуваного прибутку та податку на прибуток заповнюють i подають до державного податкового органу відомості про доходи, що звільнені від оподаткування або оподатковуються за спеціальними ставками на підставі міжнародних договорів України (Додаток 3 до Порядку складання декларації та розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійні представництва, затвердженого наказом ДПА України від 31.07.97 р. № 274).
У разі коли міжнародною угодою, ратифікованою Верховною Радою України, встановлено інші правила оподаткування, ніж ті, що передбачено цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору (п. 18.1 ст. 18 Закону № 334/94-ВР).
Відповідно до п. 1 ст. 5 Конвенції термін «постійне представництво» означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність підприємства. Діяльність постійного представництва не завжди повинна мати продуктивний характер, тобто бути такою, що сприяє отриманню прибутку підприємством, оскільки в рамках раціонально організованого бізнесу кожна його частина створюється з метою отримання максимальних прибутків для підприємства на сьогодні та в майбутньому.
У пунктах 2 i 3 ст. 5 Конвенції наведено далеко не вичерпний список прикладів, кожен з яких може розглядатись як такий, що створює постійне представництво, а в п. 4 цієї ж статті перелічено види діяльності, які розглядаються як виключення із загального визначення п. 1 ст. 5 Конвенції i не створюють постійні представництва у разі, якщо ця діяльність здійснюється через постійне місце бізнесу, зокрема, у разі коли підприємство придбає приміщення для зберігання, демонстрації та поставки своїх товарів, самі матеріальні запаси, які зберігаються для демонстрації або поставки, товари, що належать одному підприємству, оброблюються другим підприємством від імені або для першого згаданого підприємства, тощо.
Згідно з пп. «е» п. 4 цієї ж статті постійне місце бізнесу, через яке підприємство провадить тільки діяльність, яка є для підприємства підготовчою чи додатковою, не повинно вважатися постійним представництвом, так само як утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах від «а» до «е», за умови, що сукупна діяльність постійного місця діяльності, яка виникає внаслідок такої комбінації, має підготовчий або допоміжний характер.
Як зазначено у запитанні, представництво планує ввезти продукцію (підручники з англійської мови) компанії «Макміллан Паблішерз Лімітед» для безоплатного її розповсюдження з метою її реклами.
Звичайно, сама акція безоплатного роздавання зразків видавничої продукції зазначеної компанії з метою її реклами не вважається підприємницькою діяльністю, хоча вона здійснюється для подальшого просування на ринок України своєї продукції.
Однак у подальшому, у разі укладання контрактів на придбання продукції компанії «Макміллан Паблішерз Лімітед» за участі згаданого представництва, його посадових осіб, посадових осіб компанії або «залежних» агентів у значенні п. 5 ст. 5 Конвенції, діяльність зазначеної компанії на території України може вважатися такою, що створює постійне представництво у значенні пунктів 1 i 2 ст. 5 Конвенції.