• Придбання земельної ділянки

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ Земельний кодекс України (за текстом — Кодекс) Закони України № 161-XIV — від 06.10.98 р. «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями); № 380-IV — від 26.12.2002 р. «Про Державний бюджет України на 2003 рік»; № 394-ХIV — від 14.01.99 р. «Про лізинг» (зі змінами та доповненнями); № 698-ХII — від 07.02.91 р. «Про підприємництво» (зі змінами та доповненнями); № 1521-ХІІ — від 25.06.91 р. «Про систему оподаткування» (у редакції Закону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами та доповненнями); № 2063-III — від 19.10.2000 р. «Про підтримку малого підприємництва»; № 2181-III — від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями); № 2460-ХII — від 16.06.92 р. «Про об’єднання громадян» (зі змінами та доповненнями); № 2535-ХII — від 03.07.92 р. «Про плату за землю» (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями) Укази Президента України № 168/2000 — від 04.02.2000 р. «Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення»; № 727/98 — від 03.07.98 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (зі змінами та доповненнями) Постанови Кабінету МіністріІв України № 213 — від 23.03.95 р. «Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів»; № 507 — від 16.03.2000 р. «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727»; № 783 — від 12.05.2000 р. «Про проведення індексації грошової оцінки земель»; Постанова Верховної Ради Української РСР № 563-XII — від 18.12.90 р. «Про земельну реформу» (зі змінами та доповненнями) Накази № 288 — Держстандарту України від 22.11.94 р. «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (за текстом — КОПФГ); № 377 — Держкомстату України від 05.11.98 р. «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)» (зареєстровано в Мін’юсті України 14.12.98 р. за № 788/3228); № 434 — ДПА України від 26.10.2001 р. «Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової служби» (зареєстровано в Мін’юсті України 19.11.2001 р. за № 963/6154, за текстом — Порядок № 434) Листи Держкомзему України № 14-1-7/1205 — від 24.04.98 р. «Український класифікатор цільового використання землі» (за текстом — УКЦВЗ); № 14-22-6/167 — від 14.01.2003 р.

Відповідно до ст. 127 Кодексу органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним громадянам.
Продаж громадянам i юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (ст.128 Кодексу).
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Якщо прийнято позитивне рішення з питань придбання земельної ділянки, можна укладати договір купівлі-продажу земельної ділянки. Якщо продавцем є відповідна місцева рада, до договору купівлі-продажу додаються рішення цієї ради про продаж земельної ділянки та план земельної ділянки із визначенням її розмірів. За відсутності плану земельної ділянки він складається землевпорядними та іншими організаціями, які мають на це дозвіл, за рахунок коштів продавця.
Якщо продавцем є громадянин, до договору купівлі-продажу земельної ділянки додається державний акт на право власності продавця на земельну ділянку. У разі якщо продається частина земельної ділянки, нотаріус робить відповідні відмітки на державному акті на право власності продавця на земельну ділянку. Державний акт, на підставі якого було посвідчено угоду про продаж всієї земельної ділянки, додається до примірника угоди, що залишається у справах нотаріальної контори чи приватного нотаріуса. Відмітка у паспорті з цього приводу погашається відповідною місцевою радою.
Другий примірник державного акта, який зберігається у місцевій раді, також погашається радою та передається до архіву.
Договір підлягає нотаріальному посвідченню. Цей договір i документ, що свідчить про оплату, є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) i видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.
Вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Сплата вартості земельної ділянки, придбаної за договором купівлі-продажу, у разі, якщо продавцем є відповідна рада, здійснюється шляхом перерахування покупцем відповідної суми на банківський рахунок продавця.
Сплата вартості земельної ділянки, права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, у разі, якщо покупцем є місцева рада, а продавцем є громадянин, або коли продавцем i покупцем є громадяни, здійснюється у порядку, визначеному за згодою сторін.
Стосовно плати за землю, то відповідно до Закону № 2535-ХІІ плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, яка проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, i щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів — учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок, що справляється залежно від нормативної грошової оцінки.