• Розмір орендної плати

Селищна рада передає в оренду земельні ділянки громадянам України, підприємствам тощо. Відповідно до яких законодавчих актів селищна рада має право самостійно розробляти Положення про визначення рівня орендної плати за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, грошову оцінку яких не проведено?
(Зуєвська селищна рада, с. Зуєвка, Донецька обл.)

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Земельний кодекс України (за текстом — Кодекс)
Закони України
№ 161-XIV — від 06.10.98 р. «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями);
№ 380-IV — від 26.12.2002 р. «Про Державний бюджет України на 2003 рік»;
№ 394-ХIV — від 14.01.99 р. «Про лізинг» (зі змінами та доповненнями);
№ 698-ХII — від 07.02.91 р. «Про підприємництво» (зі змінами та доповненнями);
№ 1521-ХІІ — від 25.06.91 р. «Про систему оподаткування» (у редакції Закону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами та доповненнями);
№ 2063-III — від 19.10.2000 р. «Про підтримку малого підприємництва»;
№ 2181-III — від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями);
№ 2460-ХII — від 16.06.92 р. «Про об’єднання громадян» (зі змінами та доповненнями);
№ 2535-ХII — від 03.07.92 р. «Про плату за землю» (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями)

Укази Президента України
№ 168/2000 — від 04.02.2000 р. «Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів,
інших земель несільськогосподарського призначення»;
№ 727/98 — від 03.07.98 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого
підприємництва» (зі змінами та доповненнями)

Постанови Кабінету МіністріІв України
№ 213 — від 23.03.95 р. «Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
та населених пунктів»;
№ 507 — від 16.03.2000 р. «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727»;
№ 783 — від 12.05.2000 р. «Про проведення індексації грошової оцінки земель»;

Постанова Верховної Ради Української РСР
№ 563-XII — від 18.12.90 р. «Про земельну реформу» (зі змінами та доповненнями)

Накази
№ 288 — Держстандарту України від 22.11.94 р. «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (за текстом — КОПФГ);
№ 377 — Держкомстату України від 05.11.98 р. «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)» (зареєстровано в Мін’юсті України 14.12.98 р. за № 788/3228);
№ 434 — ДПА України від 26.10.2001 р. «Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової служби» (зареєстровано в Мін’юсті України 19.11.2001 р. за № 963/6154, за текстом — Порядок № 434)

Листи Держкомзему України
№ 14-1-7/1205 — від 24.04.98 р. «Український класифікатор цільового використання землі» (за текстом — УКЦВЗ);
№ 14-22-6/167 — від 14.01.2003 р.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Законом № 161-ХІV, згідно з яким (ст. 5) орендодавцями землі в Україні можуть виступати сільські, селищні, міські, районні ради та власники землі.
При цьому слід зазначити, що орендодавцями землі в Україні до законодавчого розмежування земель державної i комунальної власності, виходячи із вимог зазначеного Закону та Земельного кодексу України, є:
за землями, які перебувають у приватній власності, — фізичні та юридичні особи, у власності яких перебувають ці ділянки;
за землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, — відповідно сільські, селищні, міські ради;
за землями за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади.
Згідно зі ст. 83 Кодексу землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.
У разі якщо орендодавцем землі виступає відповідна місцева рада, орендар, уклавши з нею договір на оренду землі, самостійно сплачує до бюджету орендну плату за землю. Орендна плата за землю, як з юридичних осіб, так i з фізичних осіб надходить до місцевих бюджетів.
Відповідно до статей 19 та 20 Закону № 161-ХІV розмір, форма i умови внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом № 2535-ХІІ i справляється виключно у грошовій формі.
Пунктом 3 ст. 21 Закону № 161-ХІV встановлено, що у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.
Виходячи з наведеного, процедуру встановлення нижчого розміру орендної плати за землі, які перебувають у державній або комунальній власності, чітко визначено Законом № 161-ХІV, проте граничного її розміру чинне законодавство не встановлює, тому у межах своєї компетенції при укладенні договорів оренди відповідні ради можуть своїм рішенням встановлювати розмір річної орендної плати за земельні ділянки в межах населених пунктів, а за їх межами — відповідні органи виконавчої влади незалежно від того, проведено чи не проведено грошову оцінку цих земель, керуючись при цьому вимогами законів України «Про плату за землю», «Про оренду землі», «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України.

Консультують фахівці департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України