Приватний підприємець обрав спосіб оподаткування своїх
доходів за фіксованим податком шляхом придбання патенту відповідно
до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про
прибутковий податок з громадян" та використовує найману працю.
Фонд вимагає нарахування і перерахування внесків на фонд оплати
праці, однак згідно зі ст. 14 Декрету N 13-92 такі нарахування не
провадяться. Чи обгрунтовані вимоги Фонду?
Відповідно до чинного законодавства фізичні особи - суб'єкти
підприємницької діяльності, які не використовують найману працю та
обрали спосіб оподаткування своїх доходів за фіксованим податком
шляхом придбання патенту згідно зі ст. 14 Декрету Кабінету
Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про
прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет N 13-92), не
перераховують внески до Фонду. Вони не мають права на матеріальне
забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням. Це право у них
виникає у разі реєстрації в органах Фонду на добровільних умовах і
за умови надходження від них відповідних коштів (внесків),
передбачених законодавством*.
_________________
* Для осіб, які беруть участь у загальнообов'язковому
державному соціальному страхуванні на добровільних умовах,
щомісячний розмір внесків з 09.02.2002 р. становить 3,4% від суми
оподатковуваного доходу (прибутку) згідно з п. 3 ст. 1 Закону
України від 11.01.2001 р. N 2213-III ( 2213-14 ) "Про розмір
внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального
страхування".
Якщо зазначені суб'єкти підприємницької діяльності
використовують найману працю, вони зобов'язані нараховувати і
перераховувати до Фонду 2,9% суми фактичних витрат на оплату праці
найманих робітників відповідно до Закону України від 11.01.2001 р.
N 2213-III ( 2213-14 ) "Про розмір внесків на деякі види
загальнообов'язкового державного соціального страхування" (зі
змінами та доповненнями; далі - Закон N 2213-III).
Це пояснюється тим, що будь-яких відрахувань до Фонду із
зазначеного фіксованого податку чинним законодавством не
передбачено. У той же час згідно зі статтями 5 і 6 Закону
N 2240-III ( 2240-14 ) особи, які працюють за трудовим договором
(контрактом) на підприємствах, в установах і організаціях
незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних
осіб, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному
страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та
витратами, зумовленими народженням та похованням.
Крім того, статтею 1 Закону N 2213-III ( 2213-14 )
передбачено, що наймані працівники, які працюють за трудовим
договором, роботодавцями яких є суб'єкти підприємницької
діяльності, які самостійно обрали спосіб оподаткування своїх
доходів, сплачують внески на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності в таких розмірах:
0,25% - від суми оплати праці, що не перевищує 150 грн. на
місяць та включає основну і додаткову заробітну плату, а також
інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в
натуральній формі, які підлягають обкладанню прибутковим податком
з громадян;
0,5% - при заробітній платі більше ніж 150 грн. на місяць.
Виходячи з вищевикладеного, вимоги Фонду щодо нарахування
внесків обгрунтовані.
Щодо ст. 14 Декрету N 13-92 ( 13-92 ), то її зміст у частині
звільнення платників фіксованого податку від нарахувань на фонд
оплати праці працівників, які перебувають з цим платником у
трудових відносинах, брати до відома не можна, оскільки це
суперечить Закону N 2240-III ( 2240-14 ). Пунктом 3 розділу
дев'ятого "Прикінцеві положення" Закону N 2240-III передбачено, що
до приведення законів України та інших нормативно-правових актів у
відповідність із Законом N 2240-III закони України та інші
нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить
Закону N 2240-III.
Олексій ПОЛЯКОВ, юрист