Відтепер ліцензуванню  підлягає   новий   вид   господарської
діяльності

     Законом України  від  26.12.2002 р.  N 411-IV ( 411-15 ) "Про
насіння і садивний матеріал" (далі - Закон N 411-IV) внесено зміну
до Закону  України  від 01.06.2000 р.  N 1775-III ( 1775-14 ) "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності" (далі -  Закон
N 1775-III).  Зокрема,  ст. 9 Закону N 1775-III доповнено новим п.
65 такого змісту: "оптова торгівля насінням".

     Відповідно до  Закону  N 1775-III ( 1775-14 ) для нового виду
господарської діяльності,  що підлягає ліцензуванню,  повинен бути
визначений   орган  ліцензування,  затверджено  ліцензійні  умови,
перелік документів,  які додаються до заяви про  видачу  ліцензії.
Прикінцевими положеннями Закону N 411-IV ( 411-15 ) визначено,  що
Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з  дня  набрання
чинності цим Законом необхідно:
     подати на  розгляд  Верховної  Ради  України  пропозиції  про
приведення  законодавчих  актів  України  у відповідність до цього
Закону;
     привести свої  нормативно-правові  акти  у  відповідність  до
цього Закону;
     забезпечити перегляд і скасування  міністерствами  та  іншими
центральними  органами  виконавчої  влади  їх  нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону ( 411-15 ).

     Зважаючи на те,  що зазначені вище документи ще не  прийнято,
розглянемо основні положення Закону N 411-IV ( 411-15 ).

     Закон N 411-IV ( 411-15 ) набрав чинності з 28 січня 2003  р.
- з дня опублікування в газеті "Голос України".

     Законом N  411-IV  ( 411-15 ) було визнано таким,  що втратив
чинність, Закон України від 15.12.93 р.  N 3690-XII  (  3690-12  )
"Про насіння". Оскільки за 10 років його чинності у процесах обігу
насіння  сільськогосподарських  та  інших  культур,  схемах   його
реалізації  відбулися  зміни,  то  постало  питання про приведення
існуючого законодавства,  що регулює ці відносини, у відповідність
до вимог сьогодення.

     Закон N  411-IV  (  411-15  )  містить основні положення,  що
регулюють  виробництво,  реалізацію  та  використання  насіння   і
садивного      матеріалу      сільськогосподарських,      лісових,
квітково-декоративних,  а  також   лікарських   рослин,   на   які
затверджено  державні стандарти,  визначають правові відносини між
виробниками  та  споживачами  насіння  і  садивного  матеріалу  та
охороняють їх права.

     Статтею 1   Закону  N  411-IV  (  411-15  )  дано  визначення
термінів, що вживаються в такому значенні:
     насіння -  це  органи  рослин,   які   використовуються   для
розмноження;
     садивний (посадковий) матеріал - рослини та  їх  частини,  що
вважаються придатними для відтворення цілісних рослин тощо.

     Законом N 411-IV ( 411-15 ) визначено перелік  суб'єктів,  на
які поширюється чинність цього нормативного акта (ст.  3), коло їх
прав і обов'язків (статті 14 - 15),  а також повноваження органів,
які   здійснюють  державне  управління  в  галузі  насінництва  та
розсадництва (статті 5 - 9).

     До суб'єктів насінництва та розсадництва належать фізичні  та
юридичні   особи,   яким   надано  право  займатися  виробництвом,
реалізацією  та  використанням  насіння  і   садивного   матеріалу
відповідно до законодавства України.

     Державне управління  в  галузі  насінництва  та  розсадництва
здійснюють  Кабінет  Міністрів  України,  спеціально  уповноважені
центральні органи виконавчої влади:  з питань аграрної політики, з
питань лісового  господарства,   з   питань   житлово-комунального
господарства  та  їх  територіальні  органи  відповідно  до  своїх
повноважень.

     Статтею 19 Закону N 411-IV ( 411-15 ) передбачається  ведення
Реєстру  сортів  рослин  України.  Не  занесений  до  Реєстру сорт
насіння чи садивного матеріалу  не  може  ввозитися  на  територію
України.

     Державний контроль  у  галузі  насінництва  та   розсадництва
відповідно до ст.  30  Закону  N  411-IV  (  411-15  )  здійснюють
Українська   державна   насіннєва  інспекція,  Державна  насіннєва
інспекція Автономної Республіки Крим,  обласні,  районні,  міські,
міжрайонні   державні  насіннєві  інспекції,  Українська  державна
помологічно-ампелографічна    інспекція,    Українська    державна
лісонасіннєва    інспекція,    державні   зональні   лісонасіннєві
інспекції,  Українська  державна  квітково-декоративна   насіннєва
інспекція.

     Стаття 35    Закону    N   411-IV   (   411-15   )   визначає
відповідальність за порушення законодавства в  галузі  насінництва
та  розсадництва,  відповідно  до  якого особи,  винні в порушенні
законодавства  в  галузі  насінництва  та   розсадництва,   несуть
відповідальність згідно із законами України.

      Наталія ЯРУТА,   головний   державний  податковий  інспектор
відділу моніторингу   застосування    нормативно-правових    актів
управління місцевих,  ресурсних,  рентних та неподаткових платежів
Головного управліня оподаткування юридичних осіб ДПА України.