Судове оскарження визначених контролюючими органами сум
податкових зобов'язань
З 22 лютого 2003 р. набрали чинності зміни до Закону України
від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями; далі - Закон
N 2181-III), внесені Законом України від 26.12.2003 р. N 397-IV
( 397-15 ) "Про внесення змін до Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" (далі - Закон N 397-IV).
Зазначені зміни стосуються продовження терміну узгодження
визначених контролюючими органами сум податкових зобов'язань на
період судового оскарження платником податків відповідного рішення
контролюючого органу. Зокрема, Законом N 397-IV ( 397-15 )
виключено абзац п'ятий пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону N 2181-III
( 2181-14 ) (щодо закінчення процедури адміністративного
оскарження днем порушення судом провадження у справі за позовом
платника податків щодо визнання недійсним рішення контролюючого
органу) та доповнено останній абзац зазначеного підпункту нормою,
відповідно до якої при зверненні платника податків до суду з
позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу,
податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом
справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до зазначених змін у законодавстві ДПА України
25.03.2003 р. було затверджено Тимчасовий порядок відображення в
обліку сум податкових зобов'язань, оскаржених у судовому порядку,
направлений до податкових органів листом від 26.03.2003 р.
N 4839/7/19-3117 ( v4839225-03 ) (далі - Тимчасовий порядок).
Як застосування нових норм Закону N 2181-III ( 2181-14 )
виглядатиме на практиці?
По-перше, оскільки зазначені зміни набрали чинності з 22
лютого поточного року (до цієї дати була чинною інша, практично
протилежна, законодавча норма), то податкове зобов'язання
вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та
прийняття відповідного рішення лише у тих випадках, коли звернення
платника податків до суду з позовом відбулося після 22.02.2003 р.
По-друге, в останньому абзаці пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону
N 2181-III ( 2181-14 ) йдеться про те, що неузгодженим при
зверненні платника податків до суду вважається податкове
зобов'язання, податковий борг при цьому не згадується. Таким
чином, якщо платник податків звертається до суду після настання
граничного терміну сплати суми податкового зобов'язання, то такі
випадки не підпадають під дію зазначеної норми Закону, а дії
органів державної податкової служби щодо такої суми податкового
боргу регламентуються чинним законодавством та передусім Законом
N 2181-III.
Отже, необхідними передумовами застосування норми Закону
N 2181-III ( 2181-14 ), згідно з якою податкове зобов'язання при
його судовому оскарженні вважається неузгодженим, є:
звернення платника податків до суду після 22.02.2003 р. (під
зверненням до суду слід розуміти дату реєстрації позовної заяви у
суді);
звернення платника податків до суду повинно передувати
настанню граничного терміну сплати визначеної податковим органом
суми податкового зобов'язання.
Проте відповідно до вимог Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (далі - Кодекс) подання позовної заяви
не призводить автоматично до порушення провадження у справі,
питання про її прийняття відповідно до ст. 61 Кодексу вирішується
суддею. Відповідно до ст. 62 та ст. 63 Кодексу позовна заява
платника податків може бути повернута йому без розгляду або у
прийнятті позовної заяви може бути відмовлено. Таким чином,
реальним документом, що підтверджує факт початку процедури
судового оскарження платником податків рішення податкового органу,
є ухвала суду про порушення провадження у справі. Така ухвала
відповідно до вимог ст. 64 Кодексу виноситься суддею у термін не
пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви та
надсилається сторонам.
Тобто саме ухвала суду про порушення провадження і є для
податкового органу тим документом, який підтверджує факт звернення
платника податків до суду та прийняття такого звернення до
розгляду. Тому всі дії, передбачені Тимчасовим порядком
( 4839225-03 ), будуть виконуватися працівниками органів державної
податкової служби саме після винесення суддею зазначеної ухвали.
Окресливши коло випадків, які підпадають під дію нової норми
Закону ( 2181-14 ), та визначившись із документами, що є підставою
для відповідних дій працівників податкових органів, зупинимося
детальніше на цих діях (розглянемо лише ті суми податкових
зобов'язань, які відповідають вищезазначеним критеріям).
Суми податкових зобов'язань, що підпадають під дію
Тимчасового порядку, слід поділити на дві категорії. По-перше, ті,
що після набрання чинності змінами до Закону N 2181-III
( 2181-14 ) були рознесені до карток особових рахунків платників
податків відповідно до вимог того порядку, що діяв до внесення
змін у Закон N 2181-III та у зв'язку з відсутністю механізму
практичної реалізації (зокрема, скажімо, Тимчасових вказівок)
нової норми. По-друге, ті, що були визначені податковими органами,
але за якими на момент отримання Тимчасового порядку
( 4839225-03 ) не настав граничний термін сплати, або
визначатимуться податковими органами у подальшому. Перші з
зазначених сум підлягають виключенню із обліку протягом п'яти
робочих днів від дня отримання Тимчасового порядку, при цьому у
разі необхідності має бути проведено перерахунок суми нарахованої
пені. Інші суми повинні виключатися з обліку датою граничного
терміну сплати одночасно з їх рознесенням (у разі наявності ухвали
суду про порушення провадження у справі) або датою отримання такої
ухвали (у разі якщо її отримано після настання граничного терміну
сплати). При цьому у разі несвоєчасного надходження до податкового
органу ухвали також проводиться перерахунок суми нарахованої пені.
Виключені з обліку суми податкових зобов'язань вважаються
неузгодженими. У разі якщо сума такого податкового зобов'язання
повністю або частково підтверджується рішенням суду, яке набрало
чинності, то така сума підлягає нарахуванню у картці особового
рахунку платника податків датою набрання чинності рішенням суду.
Сергій САЛІВОН, заступник начальника управління
адміністрування облікових показників Головного управління
адміністрування облікових показників та звітності ДПА України.