Чи може  бути  укладено  мирову  угоду  на  суми   податкових
зобов'язань,  що  виникли  у  процесі  провадження  у  справі  про
банкрутство?
                                                      Сумська обл.

     Відповідно до  ст.  35  Закону  N  2343-XII  (  2343-12 ) під
мировою угодою у справі про банкрутство слід розуміти домовленість
між   боржником  і  кредиторами  стосовно  відстрочення  та  (або)
розстрочення,  а  також  прощення  (списання)  кредиторами  боргів
боржника, що оформляються угодою сторін.

     Мирову угоду   може   бути   укладено   на  будь-якій  стадії
провадження  у  справі  про  банкрутство,  але  лише  щодо  вимог,
забезпечених заставою, що відносяться до вимог, що задовольняються
в першу чергу,  вимог другої та наступних черг,  визначених ст. 31
цього Закону (ст. 36 Закону N 2343-XII ( 2343-12 ).

     У другу   чергу   задовольняються   вимоги,   що  виникли  із
зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута  (за
винятком   повернення   внесків   членів  трудового  колективу  до
статутного фонду підприємства);  зобов'язань, що виникли внаслідок
заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян,  шляхом капіталізації
відповідних платежів у порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів
України,  а  також  вимоги  громадян  -  довірителів  (вкладників)
довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності,
які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу
задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів);  у  четверту чергу - вимоги кредиторів,  не забезпечені
заставою,  у  тому  числі  вимоги  кредиторів,   що   виникли   із
зобов'язань   у  процедурі  розпорядження  майном  боржника  чи  в
процедурі санації боржника; у п'яту чергу - вимоги щодо повернення
внесків   членів   трудового   колективу   до   статутного   фонду
підприємства; у шосту чергу - інші вимоги.

     Статтею 1  Закону  N  2343-XII  (  2343-12  )  визначено   як
конкурсних кредиторів,  так і поточних. Так, конкурсні кредитори -
це кредитори за вимогами до боржника,  які  виникли  до  порушення
провадження  у  справі  про  банкрутство  або такі,  що визнані як
конкурсні згідно з цим Законом і зобов'язання яких не  забезпечені
заставою  майна  боржника.  Поточні  кредитори  -  це кредитори за
вимогами до боржника,  що виникли після  порушення  провадження  у
справі про банкрутство.

     Таким чином,  суми  податкових боргів,  як ті,  що виникли до
початку провадження у справі про банкрутство, так і ті, що виникли
після   початку   провадження,   віднесено   до   категорії  вимог
кредиторів.

     Так, згідно зі ст.  31 Закону N 2343-XII ( 2343-12 ) у  першу
чергу  задовольняються вимоги,  забезпечені заставою,  а у третю -
вимоги щодо сплати  податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів).
Тобто в будь-якому з випадків вимоги кредиторів в особі податкових
органів включаються у чергу на задоволення вимог кредиторів,  тому
на такі суми може поширюватися дія мирової угоди.

     Володимир ТАРАСЕНКО,   заступник   начальника   управління  -
начальник відділу розробки методики  стягнення  податкового  боргу
Департаменту стягнення податкового боргу ДПА України.

 "Вісник податкової служби України",
 N 18, травень 2003 р.