Чи є правомірним включення до валових витрат
підприємства-страхувальника страхових платежів зі страхування
майна декількома страховиками на страхову суму, що перевищує
вартість цього майна?
Статтею 9 Закону N 2745-III ( 2745-14 ) передбачено, що при
страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості
майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору.
Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно
до умов страхування зобов'язаний здійснити виплату при настанні
страхового випадку.
Крім того, якщо майно застраховано у декількох страховиків і
загальна сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове
відшкодування, що виплачується всіма страховиками, не може
перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик
здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним
ним договором страхування.
Також страхове відшкодування не може перевищувати розміру
прямого збитку, понесеного страхувальником.
Отже, страховим законодавством не заборонено страхування
одного і того самого об'єкта майна декількома страховиками на
будь-яку страхову суму. При цьому для розміру страхового
відшкодування, що виплачується всіма страховиками, передбачено
вищенаведене обмеження.
З питань оподаткування операцій зі страхування слід
керуватися Законом N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ). Так, відповідно до
п. 5.1 ст. 5 Закону N 334/94-ВР валові витрати виробництва та
обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація
вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності.
Абзацом першим пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) передбачено перелік видів страхування, зокрема
страхування майна платника податку, витрати за якими у вигляді
страхових платежів включаються до валових витрат страхувальника.
Зазначені витрати включаються до валових витрат подвійного
призначення, тобто таких, які в рахунок зменшення податкової бази
приймаються лише якщо вони пов'язані безпосередньо з господарською
діяльністю підприємства.
Крім того, абзацом другим пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону
N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) встановлено, що у разі якщо умови
страхування передбачають виплату страхового відшкодування на
користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки,
понесені таким платником податку, включаються до його валових
витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового
відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого
платника податку у податковий період їх отримання.
З урахуванням викладеного в податковому обліку сума
застрахованих збитків, яких зазнав страхувальник за будь-який
об'єкт майнового страхування, не може перевищувати вартості цього
об'єкта і, як правило, дорівнює сумі страхового відшкодування
таких збитків.
Таким чином, у цілях оподаткування підприємство-страхувальник
може включити до валових витрат страхові платежі зі страхування
майна одним чи декількома страховиками на страхову суму, що не
перевищує вартості цього майна.
Включення до валових витрат підприємства страхових платежів
зі страхування одного і того самого об'єкта майнового страхування
декількома страховиками на страхову суму, що перевищує вартість
цього об'єкта, призведе до подвійного включення до валових витрат
платника витрат, здійснюваних як компенсація вартості страхової
послуги, яка надається для одного об'єкта майнового страхування,
що суперечить п. 5.1 ст. 5 Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ).
Сергій ЧЕКАШКІН, заступник директора Департаменту
оподаткування юридичних осіб - начальник управління податку на
прибуток та податкових платежів ДПА України, Валентин ЗАВГОРОДНЄВ,
заступник начальника управління податку на прибуток та податкових
платежів - начальник відділу.
"Вісник податкової служби України", N 18, травень 2003 р.