П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Щодо стану та перспективи депресивних регіонів,
міст та селищ України
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 31-32, ст.265 )
Заслухавши інформацію Кабінету Міністрів України із
зазначеного питання, Верховна Рада України відзначає, що в Україні
відбувається подальше збільшення кількості депресивних міст та
селищ. Загострюється соціально-економічна ситуація в малих містах,
які є найчисленнішою групою міст України. З малими містами
безпосередньо пов'язане життя 22,4 млн міських та сільських
мешканців. Більшість із них створювалися на основі одного-двох
підприємств, у зв'язку з чим склалася вузьконаправлена
спеціалізація промислових комплексів. Наповнення місцевих
бюджетів, робота соціальних закладів повністю залежать від
фінансово-економічного стану містоутворюючих підприємств. Закриття
таких підприємств, яке стало останнім часом масовим, призводить до
виснаження місцевих бюджетів, внаслідок чого ці міста опинилися на
межі виживання.
Тридцять три відсотки або більше 100 малих міст є
депресивними. Зокрема, це стосується малих шахтарських міст,
таких, як Стаханов, Брянка, Шахтарськ, та інших.
Значні проблеми існують в містах та інших населених пунктах,
де дислокуються розформовувані в ході реформування Збройних Сил
військові частини, з якими пов'язані економіка, соціальна сфера,
життєвий уклад цих міст і селищ. Не вирішується доля більшості
військових містечок, які вивільняються в процесі реформування і
соціальну інфраструктуру яких утримувало Міністерство оборони
України.
Результати аналізу статистичних даних по таких показниках, як
обсяг валової доданої вартості на душу населення, рівень
середньомісячної заробітної плати, рівень безробіття населення та
обсяг інвестицій в основний капітал на душу населення, свідчать
про поглиблення диференціації соціально-економічного розвитку
регіонів.
Так, у 1998 році співвідношення між мінімальним та
максимальним показником валової доданої вартості на душу населення
зафіксовано на рівні 3,6 раза. У 2000 році це співвідношення
становило вже 4,2 раза.
Співвідношення між мінімальним та максимальним рівнем
середньомісячної заробітної плати становило у 1998 році 2,4 раза,
а у 2002 році - вже 2,7 раза. При цьому у 19 регіонах
середньомісячна заробітна плата є нижчою від її середнього рівня
по країні, а в таких областях, як Тернопільська, Волинська,
Хмельницька та Вінницька, вона не перевищує 70 відсотків цього
показника.
Співвідношення між мінімальним та максимальним рівнем
зареєстрованого рівня безробіття населення збільшилося з 10,3 раза
у 1998 році до 13,8 раза у 2002 році. У п'яти областях цей
показник майже у 1,5 раза перевищив середній по країні.
Надто великим є розрив між мінімальними і максимальними
показниками інвестицій в основний капітал на душу населення -
35,1 раза у 1998 році і 53,5 раза - у 2002 році.
До депресивних територій можна також віднести і населені
пункти, розташовані у гірських місцевостях, які мають недостатньо
розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового
обслуговування, обмежену транспортну доступність.
Наслідком такої ситуації стала масова міграція робочої сили
та наукових кадрів за кордон. За оцінками загальна кількість
трудових мігрантів коливається від 2 до 7 мільйонів громадян
України.
До цього часу в державі відсутній ефективний механізм
стимулювання та підтримки соціально-економічного розвитку
регіонів, діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування та населення щодо прискорення розвитку
регіонів на основі повного використання їх природного,
економічного та інтелектуального потенціалу.
Вважаючи неприпустимим подальше погіршення рівня
соціально-економічного розвитку регіонів, міст та селищ України,
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Діяльність Кабінету Міністрів України із запобігання та
припинення депресивних тенденцій соціально-економічного розвитку
регіонів, міст та селищ вважати недостатньою.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України вжити
невідкладних заходів щодо стимулювання соціально-економічного
розвитку регіонів, міст та селищ України, зокрема:
на основі аналізу діяльності існуючих в Україні спеціальних
економічних зон та територій пріоритетного розвитку, з урахуванням
світового та європейського досвіду сформувати комплекс заходів
щодо економічного та фінансового стимулювання розвитку депресивних
територій;
у процесі підготовки проекту Закону України про Державний
бюджет України на 2004 рік передбачити видатки на фінансування
окремої бюджетної програми, спрямованої на стимулювання розвитку
депресивних територій;
підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України
проект Закону України про врегулювання міжбюджетних відносин на
рівні села, селища, міста районного значення та району;
забезпечити виконання постанов Верховної Ради України від
28 листопада 2002 року "Про інформацію Кабінету Міністрів України
про хід реформування Збройних Сил України" ( 277-15 ) та "Про
інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання вимог
чинного законодавства та заходи, які вживаються Кабінетом
Міністрів України, щодо посилення соціального захисту
військовослужбовців, пенсіонерів Збройних Сил і ветеранів
військової служби, членів їхніх сімей, поліпшення їх пенсійного,
медичного, житлового, транспортного забезпечення" ( 278-15 ),
прийнятих за підсумками "Дня Уряду України" стосовно вирішення
долі військових містечок, а також проблем міст та інших населених
пунктів, де дислокуються розформовувані військові частини і
з'єднання.
3. З метою законодавчого визначення та забезпечення державної
підтримки розвитку депресивних територій прискорити опрацювання в
комітетах Верховної Ради України проекту Закону України про засади
стимулювання розвитку регіонів.
4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на комітети
Верховної Ради України з питань економічної політики, управління
народним господарством, власності та інвестицій і з питань
державного будівництва та місцевого самоврядування.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 15 травня 2003 року
N 782-IV