Оскарження у суді рішення податкового
органу до набрання чинності Законом № 397-IV
У січні поточного року підприємство оскаржило у суді
податкове повідомлення — рішення податкового органу
про донарахування суми податкового зобов’язання, виписане
на підставі акта документальної перевірки. Проте незважаючи
на зміни, внесені до Закону № 2181-III Законом № 397-IV,
та на те, що судом не прийнято остаточного рішення щодо
зазначеної справи, податковий орган відмовляється вважати
донараховану суму неузгодженою, а навпаки, вважає її
сумою податкового боргу. Наскільки правомірні дії податкового
органу?
Законом № 397-IV, яким внесено зміни до Закону № 2181-III,
передбачено, що у разі звернення платника податків до
суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого
органу про нарахування податкового зобов’язання таке
зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом
справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Закон № 397-IV набрав чинності з 22.02.2003 р., тому
правовідносини, що мали місце до 22.02.2003 р., не можуть
регулюватися його нормами.
У січні, коли підприємство подавало позовну заяву до
суду, діяла попередня редакція Закону № 2181-III, відповідно
до якої процедура адміністративного оскарження закінчувалася
днем порушення судом провадження у справі за позовом
платника податків щодо визнання недійсним рішення контролюючого
органу. А день закінчення процедури адміністративного
оскарження вважався днем узгодження податкового зобов’язання
платника податків з усіма наслідками, що випливають
із зазначених положень. Тобто стосовно узгодженої внаслідок
закінчення процедури адміністративного оскарження суми
податкового зобов’язання законом встановлювався граничний
строк сплати, та у разі її непогашення у зазначений
строк така сума переходила до розряду податкового боргу.
Таким чином, дії податкового органу в даному випадку
цілком правомірні.
Узгодження суми податкового зобов’язання
до прийняття ухвали суду
Підприємство звернулося до суду 19 лютого поточного
року (до набрання чинності змінами до Закону № 2181-III,
внесеними Законом № 397-IV) з позовом щодо визнання
недійсним рішення контролюючого органу. Ухвалу суду
про порушення провадження у справі за зазначеним зверненням
було винесено 24 лютого поточного року. Чи вважається
у такому випадку податкове зобов’язання неузгодженим,
якщо датою останнього дня граничного строку сплати податкового
зобов’язання, донарахованого податковим органом, було
20 лютого поточного року?
Звернення платника податків до суду відбулося до набрання
чинності змінами до Закону № 2181-III, внесеними Законом
№ 397-IV.
У даній ситуації суму податкового зобов’язання було
узгоджено до звернення платника податків до суду, i
такий платник мав сплатити донараховану суму не пізніше
20 лютого. Узгоджена сума податкового зобов’язання,
не сплачена платником податків у строки, визначені цією
статтею, визнається сумою податкового боргу (пп. 5.4.1
п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-III).
Тобто якщо в даному випадку сума податкового зобов’язання
не була сплачена платником податків до 20 лютого поточного
року, вона вже 21 лютого була визнана сумою податкового
боргу незалежно від подання платником податків позовної
заяви до суду. При цьому підстав для виключення зазначеної
суми з податкового боргу податковий орган не має, оскільки
сума податкового зобов’язання вже була фактично узгоджена
платником податків. Отже, мови про неузгодженість такої
суми податкового зобов’язання йти не може. Щодо процедури
судового оскарження, то у даному випадку вона проходить
звичайним шляхом.
Судове оскарження рішення, за яким
минув граничний строк сплати
Підприємство звернулося до суду після набрання чинності
змінами до Закону № 2181-III, внесеними Законом № 397-IV,
з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого
органу, прийнятого у 2002 р., за яким минув граничний
строк сплати. Як обліковується сума донарахованих платнику
податкових зобов’язань у такому випадку?
У зв’язку з тим, що в наведеній ситуації узгодження
суми податкового зобов’язання, нарахованої податковим
органом, відбулося до набрання чинності Законом № 397-IV,
процедура судового оскарження проходитиме звичайним
шляхом. Щодо суми податкового зобов’язання, донарахованої
податковим органом, то у разі її несплати у встановлені
строки вона обліковується як сума податкового боргу,
i до неї повинні застосовуватися всі заходи щодо забезпечення
її стягнення, передбачені чинним законодавством, за
винятком випадків, коли суд виносить рішення про призупинення
стягнення такої суми до прийняття судом рішення по суті.
Крім того, слід звернути увагу, що у разі сплати платником
податків так званих «поточних платежів» при небажанні
ним погашати суму податкового зобов’язання, що оскаржується
у суді, така сплата відповідно до вимог чинного законодавства
буде спрямована на погашення податкового боргу відповідно
до календарної черговості виникнення сум такого податкового
боргу, у тому числі на погашення оскаржуваної у суді
суми.
Судове оскарження згідно з вимогами
Закону № 397-IV
Платник податків у березні поточного року звернувся
зі скаргою до суду до настання останнього дня граничного
строку сплати. Які дії у цьому випадку має здійснювати
податковий орган?
Закон № 397-IV, відповідно до якого при зверненні платника
податків до суду з позовом щодо рішення контролюючого
органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим
до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного
рішення, набрав чинності з 22.02.2003 р.
ДПА України 25.03.2003 р. затверджено Тимчасовий порядок
відображення в обліку сум податкових зобов’язань, визначених
податковими органами, щодо яких платники податків розпочали
процедуру судового оскарження, доведений до відома обласних
податкових органів листом від 26.03.2003 р. № 4839/7/19-3117.
Згідно із зазначеним Тимчасовим порядком у випадку звернення
платника податків до суду не пізніше настання останнього
дня граничного строку сплати податкового зобов’язання
податковий орган чекає на винесення судом рішення щодо
прийняття або відмови у прийнятті позовної заяви платника
податків. Таке рішення приймається судом у вигляді винесення
відповідної ухвали.
Якщо ухвала про порушення провадження у справі не виноситься
судом на момент настання граничного строку сплати податкового
зобов’язання, то у разі несплати такої суми податкового
зобов’язання вона вважатиметься податковим боргом платника
податків на загальних підставах.
Але якщо судом все ж таки буде винесено ухвалу про порушення
провадження у справі (що, власне, i служитиме для податкового
органу підтвердженням факту звернення платника податків
до суду, оформленого та здійсненого належним чином),
після її винесення зазначена сума буде виведена з податкового
боргу, а у разі необхідності буде здійснено i перерахування
пені та її відповідне зменшення.
Несвоєчасна сплата збору за використання
радіочастотного ресурсу
Чи нараховується пеня та чи застосовуються штрафні
санкції за порушення платниками податків строків сплати
збору за використання радіочастотного ресурсу?
Відповідно до ст. 9 Закону № 380-IV користувачі радіочастотного
ресурсу України щомісяця протягом 20 календарних днів,
наступних за останнім календарним днем звітного (податкового)
місяця, подають до органів податкової служби податкові
декларації. Форму податкової декларації визначено наказом № 24.
Перший раз таку декларацію платники податків повинні
були подати за січень поточного року із терміном сплати
визначеного в ній податкового зобов’язання 03.03.2003
р. У разі порушення платниками податків граничних строків
сплати, встановлених Законом № 2181-III для платежів,
за якими податковий (звітний) період дорівнює місяцю,
на несвоєчасно сплачену суму податкового зобов’язання
нараховуватиметься пеня та застосовуватимуться штрафні
санкції, передбачені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону
№ 2181-III.
Несвоєчасна сплата штрафних санкцій
Чи нараховується пеня за несвоєчасну сплату штрафної
санкції, нарахованої згідно з вимогами Закону України
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?
Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону № 2181-III пеня —
це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового
боргу (без урахування пені), що справляється з платника
податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового
зобов’язання. Згідно з п. 1.3 ст. 1 зазначеного Закону
податковий борг (недоїмка) — податкове зобов’язання
(з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене
платником податків самостійно або в адміністративному
чи судовому порядку, але не сплачене в установлений
строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового
зобов’язання. Податкове зобов’язання — це зобов’язання
платника податків сплатити до бюджету або державних
цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та
у строки, визначені цим Законом або іншими законами
України.
Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Закону
№ 2181-III у разі несплати платником податків у встановлений
строк штрафної санкції (тобто плати у фіксованій сумі,
визначеної відповідним законом) вона визнається сумою
податкового боргу та згідно з пп. 16.1.2 п. 16.1 ст.
16 Закону № 2181-III на суму такої штрафної санкції
від першого робочого дня, наступного за останнім днем
граничного строку сплати, починає нараховуватися пеня.
Виходячи з вищезазначеного, штрафні санкції, передбачені
Законом № 265/95-ВР, які не сплачені в установлений
строк, вважаються податковим боргом i погашаються з
нарахуванням пені відповідно до ст. 16 Закону № 2181-III.
Заповнення платіжних документів
Яким чином платник податків має заповнити поле «Призначення
платежу» платіжного документа, у разі якщо він бажає
погасити суму податкового боргу?
Порядок заповнення поля «Призначення платежу» у платіжних
документах при сплаті платниками податків платежів до
бюджетів регламентовано наказом № 114. Згідно з Пам’яткою
про порядок заповнення розрахункових документів у разі
сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення
платежів з бюджету, затвердженою зазначеним наказом,
якщо платник бажає погасити податковий борг, у полі
№ 2 він має проставити код виду сплати 101 «Сплата суми
податкового зобов’язання (штрафної санкції) або податкового
боргу». Інші поля заповнюються згідно з вимогами Пам’ятки.
У такому випадку сплачену суму буде спрямовано на погашення
податкового боргу платника податків.
Порушення строків сплати податку
на прибуток
Чи застосовуються до підприємства штрафні санкції
за порушення строків сплати податку на прибуток, визначених
Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»,
що відбулося у квітні 2002 р.?
Наказом № 343 затверджено податкове роз’яснення щодо
відповідальності за порушення граничних строків сплати
узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток
та податку на додану вартість, яким зазначено, що відповідно
до Закону № 2181-III платники податків несуть відповідальність
у вигляді нарахування пені за ст. 16 та застосування
штрафних санкцій за пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього
Закону в разі несплати суми узгодженого податкового
зобов’язання з податку на прибуток протягом 50 календарних
днів, наступних за останнім календарним днем звітного
кварталу.
Відповідно до вимог наказу № 343 роз’яснення має застосовуватися
органами державної податкової служби з 01.08.2002 р.
Тобто починаючи з 01.08.2002 р. органи державної податкової
служби не застосовують штрафні санкції, передбачені
пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III за порушення
платниками податків строків сплати узгоджених сум податкових
зобов’язань з податку на прибуток підприємств, установлених
Законом № 334/94-ВР.
Таким чином, якщо до 1 серпня 2002 р. до платника податків
не було застосовано штрафних санкцій за порушення строків
сплати податку на прибуток, визначених Законом № 334/94-ВР,
то в подальшому вони вже не можуть бути застосовані.
Зарахування переплат у рахунок погашення
податкового боргу
Підприємство має податковий борг за податком на прибуток
підприємств. Одночасно за іншими податками (зборами)
у нього обліковуються суми переплат. Чи має підприємство
можливість провести зарахування таких переплат у рахунок
погашення суми податкового боргу? Яким чином це можна
зробити?
Платник податків може скористатися наявною в нього
сумою переплати за будь-яким платежем за умови, що строк
виникнення такої переплати не перевищує 1095 днів. Саме
за цієї умови платник податку у порядку, передбаченому
наказом № 125/58, може звернутися до податкового орану
за місцем реєстрації із заявою про повернення суми переплати
на поточний рахунок або зарахування її в рахунок погашення
його податкових зобов’язань (податкового боргу) за іншими
податками, зборами (обов’язковими платежами), що контролюються
органами державної податкової служби. Тобто у данному
випадку такі кошти можна буде спрямувати в рахунок погашення
податкового боргу.
Слід зазначити, що платнику податків не обов’язково
чекати на виникнення податкового боргу за іншими платежами.
Він може спрямувати надміру сплачені суми в рахунок
іншого платежу i в тому випадку, коли передбачає виникнення
суми податкового зобов’язання за таким платежем у майбутньому.
Податкові повідомлення
Як змінилася процедура направлення податкових повідомлень
платникам податків у зв’язку зі змінами, внесеними до
Закону № 2181-III Законом № 550-IV?
Найсуттєвішою зміною у процедурі оформлення та направлення
платникам податків податкових повідомлень є те, що згідно
зі змінами, внесеними до абзацу другого пп. 5.3.1 п.
5.3 ст. 5 Закону № 2181-III, у разі коли відповідно
до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове
зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними
з порушенням податкового законодавства, платник податків
зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання
у строки, визначені у законі з відповідного податку,
а за їх відсутності — протягом 30 календарних днів від
дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Слід звернути увагу на те, що зазначені зміни набрали
чинності з дня опублікування Закону № 550-IV, тобто
з 26.03.2003 р.
Таким чином, граничним строком сплати податкових зобов’язань,
визначених податковими органами за причинами, не пов’язаними
з порушенням податкового законодавства, за якими податкові
повідомлення було вручено починаючи з 26.03.2003 р.,
буде тридцятий календарний день від дати вручення такого
повідомлення платникові.