Прибутковий податок з працюючого
у бюджетній сфері пенсіонера
Чи справляється прибутковий податок з працюючого у бюджетній
сфері пенсіонера?
Відповідно до ст. 2 Декрету № 13-92 об’єктом оподаткування
у громадян, які мають постійне (не менше 183 днів у
календарному році) місце проживання в Україні, є сукупний
оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається
з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний
з різних джерел як на території України, так i за її
межами, як у грошовій, так i в натуральній формі, крім
переліку доходів, наведених у ст. 5 Декрету № 13-92.
Зокрема, згідно з пп. «д» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92
до сукупного оподатковуваного доходу громадян
у період, за який здійснюється оподаткування, не включаються
державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються
за умови добровільного страхування пенсій.
Якщо громадяни-пенсіонери продовжують працювати i за
виконання трудових обов’язків одержують заробітну плату
чи будь-які інші доходи з інших джерел, крім наведених
у ст. 5 Декрету № 13-92, такі доходи підлягають оподаткуванню
прибутковим податком на загальних підставах.
Багатодітні батьки
Які пільги з прибуткового податку мають батьки, якщо
виховують дитину-інваліда (7 років) або трьох дітей
i більше?
Відповідно до Декрету № 13-92 сукупний оподатковуваний
дохід громадян зменшується на суму, що не перевищує
за кожний місяць одного неоподатковуваного мінімуму
доходів громадян (17 грн.), одному з батьків (опікунів,
піклувальників) на кожну дитину віком до 16 років, якщо
місячний сукупний оподатковуваний дохід не перевищує
розміру десяти мінімальних заробітних плат.
Для одного з батьків, який виховує інваліда з дитинства,
батьків, які виховують двох інвалідів з дитинства i
більше, що проживають разом з ними i потребують постійного
догляду, сукупний оподатковуваний дохід зменшується
до п’яти неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір
вирахувань, установлених пунктами 1 та 2 ст. 6 Декрету
№ 13-92.
Пільга надається на підставі пенсійного посвідчення,
довідки органів охорони здоров’я, що підтверджує необхідність
постійного догляду, а в частині проживання інваліда
(інвалідів) з дитинства з батьками — довідки житлового
органу.
Якщо в сім’ї виховують одного інваліда з дитинства,
який проживає з батьками i потребує постійного догляду,
пільга з прибуткового податку надається одному з батьків
за їх вибором.
При одержанні пільги за місцем роботи чоловіка він має
подати довідкову інформацію про те, що дружина з якоїсь
причини не користується цією пільгою.
Сукупний оподатковуваний дохід самого інваліда з дитинства
у разі одержання ним доходу зменшується за кожен місяць
до п’яти неоподатковуваних мінімумів.
Крім того, згідно з пп. «а» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92
до сукупного оподатковуваного доходу громадян у період,
за який здійснюється оподаткування, не включається різного
роду допомога, що виплачується по державному соціальному
страхуванню i державному соціальному забезпеченню, зокрема
допомога по догляду за дитиною-інвалідом.
Для громадян, які мають на утриманні трьох дітей i більше
віком до 16 років, сума прибуткового податку зменшується
на 50 відсотків одному з батьків (опікунів, піклувальників)
(постанова № 470).
Якщо сукупний місячний дохід перевищує розмір десяти
мінімальних заробітних плат, то багатодітному платнику
податку надається тільки одна пільга — у вигляді зменшення
суми прибуткового податку на 50 відсотків.
Оподаткування доходів моряків
Чи існують пільги при оподаткуванні доходів моряків?
При оподаткуванні прибутковим податком з громадян доходів,
одержуваних моряками, застосовуються положення Декрету
№ 13-92, у ст. 5 якого наведено перелік сум виплат,
що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу,
одержаного громадянами, в тому числі моряками, в період,
за який здійснюється оподаткування, а у ст. 6 — перелік
категорій громадян, сукупний оподатковуваний дохід яких
зменшується на відповідну кількість неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян. Це положення поширюється
у відповідних випадках i на моряків.
Доходи студента
Як оподатковуються доходи студентів денної форми навчання?
Що є основним місцем роботи i основною заробітною платою
— стипендія чи заробітна плата на підприємстві?
Доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби,
навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств,
установ i організацій усіх форм власності, фізичних
осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, з якими
громадянин має трудові відносини, за умови обов’язкового
ведення в цьому місці трудової книжки. Питання укладання
трудових договорів, ведення трудових книжок регулюється
трудовим законодавством.
Стипендії студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів
денних форм навчання оподатковуються протягом календарного
року в порядку, визначеному для оподаткування доходів,
одержаних за місцем основної роботи, якщо такі студенти,
слухачі курсів, учні, аспіранти денних форм навчання
протягом року не одержують доходів з інших джерел, визначених
ст. 8 Декрету № 13-92 як місце основної роботи, де ведеться
їх трудова книжка.
Доходи, в тому числі у вигляді стипендій, одержувані
громадянами (студентами) протягом календарною року від
підприємств, установ, організацій i фізичних осіб —
суб’єктів підприємницької діяльності, які не визначені
ст. 8 Декрету № 13-92, розглядаються як доходи, одержані
не за місцем основної роботи (служби, навчання), i оподатковуються
в порядку, визначеному у розділі третьому Декрету №
13-92 та Інструкції, тобто у джерела виплат за ставкою
20 відсотків. При визначенні оподатковуваного доходу
у джерела виплати не виключається сума встановленого
чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму i
не надаються пільги з податку, встановлені законодавством
для окремих категорій громадян.
Враховуючи зазначене, студент денної форми навчання,
який протягом календарного року одержував доходи від
роботи, яку він у вільний від навчання час здійснював
за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації
чи у фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності
з веденням у цьому місці трудової книжки, i одночасно
одержував стипендію у навчальному закладі, а також доходи
за сумісництвом, після закінчення звітного року (статті
12, 19 Декрету № 13-92) зобов’язаний подати до податковою
органу за місцем свого проживання декларацію про доходи
за звітний рік (до 1 квітня наступного року), одержані
як за місцем основної роботи (служби, навчання) (зазначаються
у розділі I декларації), так i не за місцем основної
роботи (розділ II декларації).
Державні лотереї
Чи повинен подавати декларацію про доходи громадянин,
який протягом року мав місце основної та місце не основної
роботи та чи необхідно вносити до декларації про доходи
виграші за державними лотереями, оскільки відповідно
до Декрету № 13-92 ці суми не включаються до сукупного
оподатковуваного доходу?
Законодавчим актом, яким встановлено порядок подання
декларацій про доходи, одержані громадянами протягом
звітного року як за місцем основної, так i не за місцем
основної роботи, є Декрет № 13-92.
Декларацію зобов’язані подавати громадяни України, іноземні
громадяни й особи без громадянства, які мають постійне
місце проживання в Україні (тобто які проживають в Україні
в цілому не менше ніж 183 днів в календарному році)
та протягом звітного року, крім доходів за місцем основної
роботи, одержували доходи i не за місцем основної роботи
(з різних джерел як на території України, так за її
межами, як у натуральній формі, так i у грошовій (національній
або іноземній валюті)). Декларацію зобов’язані подавати
також ті громадяни, які протягом звітного року не мали
місця основної роботи, але отримували будь-які доходи
в грошовій або натуральній формі (громадяни, які одержували
протягом 2002 р. доходи тільки за місцем основної роботи
за умови обов’язкового ведення в цьому місці трудової
книжки i проведення відрахувань до Фонду соціального
страхування, декларацію не подають).
У 2003 р. зазначена категорія громадян зобов’язана була
подати річні декларації про доходи не пізніше 31 березня.
При поданні платником декларації про доходи він повинен
у ній зазначити відомості про всі доходи, одержані протягом
звітного періоду, в тому числі ті, які згідно з чинним
законодавством не включаються до сукупного оподатковуваного
доходу, зазначивши їх окремо.
Неподання або несвоєчасне подання декларацій є порушенням
податкового законодавства, i податкові органи на місцях
змушені притягати таких громадян до адміністративної
відповідальності. Так, згідно зі ст. 11 Закону № 509-ХІІ
у разі неподання або несвоєчасного подання декларації
про доходи чи включення до неї перекручених даних громадянин
притягується до адміністративної відповідальності у
вигляді штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян (від 17
до 85 грн.).