Якщо крім доходів від здійснення підприємницької діяльності,
які сплачуються за єдиним податком, фізична особа —
платник єдиного податку одержує доходи з інших джерел
(за місцем основної роботи, авторські винагороди, виграші
тощо), які не пов’язані з його підприємницькою діяльністю,
такі доходи обкладаються прибутковим податком з громадян
на загальних підставах у джерела їх виплати.
Зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, одержувані
такою фізичною особою за виконання трудових обов’язків
від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб
— суб’єктів підприємницької діяльності, з яким вона
має трудові відносини, оподатковуються в порядку, визначеному
статтями 8 та 9 розділу другого Декрету № 13-92 та пунктами
8 та 9 Інструкції № 12, згідно з положеннями яких нарахування,
утримання i перерахування до бюджету прибуткового податку
здійснюється такими підприємствами, установами, організаціями
та фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності,
які здійснюють виплати доходів.
Оплата праці працівників, які перебувають у трудових
відносинах на підставі трудового договору з підприємствами,
установами, організаціями усіх форм власності та господарювання,
а також з окремими громадянами, регулюється трудовим
законодавством i, зокрема Законом № 108/95-ВР та КЗпП.
Відповідно до зазначеного Закону заробітна плата — це
винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі,
яку за трудовим договором власник або уповноважений
ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу,
визначену цим трудовим договором.
У такому випадку працівником виконується трудова функція
за дорученням або наказом роботодавця згідно з укладеним
трудовим договором (контрактом). При цьому всі вигоди
(тобто доходи) від виконання працівником трудової функції,
а також усі ризики, пов’язані з таким виконанням або
невиконанням, отримуються (несуться) роботодавцем.
Доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби,
навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств,
установ i організацій усіх форм власності, фізичних
осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, з якими
громадянин має трудові відносини за умови обов’язкового
ведення в цьому місці трудової книжки i провадження
відрахувань до фонду соціального страхування. Питання
укладання трудових договорів, ведення трудових книжок
регулюються трудовим законодавством.
Доходи, одержувані громадянами за місцем основної роботи,
оподатковуються за шкалою ставок прогресивного оподаткування,
встановленою Указом № 1082/95, розрахованою з урахуванням
положень Указу № 762/96, з наданням громадянам у відповідних
випадках встановлених законодавством пільг щодо прибуткового
податку.
Зазначений порядок оподаткування доходів за місцем основної
роботи не залежить від того, чи отримує громадянин поряд
з доходами за основним місцем роботи доходи від здійснення
підприємницької діяльності або доходи не за місцем основної
роботи.
Порядок оподаткування доходів громадян, одержуваних
ними протягом календарного року від підприємств, установ,
організацій i фізичних осіб — суб’єктів підприємницької
діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі
у вигляді гонорару, виграшів у лотерею чи іншого аналогічного
доходу, визначений у третьому розділі Декрету № 13-92
та Інструкції № 12.
При одержані громадянином доходів не за місцем основної
роботи прибутковий податок утримується у джерела виплати
за ставкою 20 відсотків.
З метою усунення фактів подвійного оподаткування за
місцем виплати доходів, одержаних не за місцем основної
роботи, не утримується прибутковий податок з громадян,
які є суб’єктами підприємницької діяльності i підтвердили
це оригіналом Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта
підприємницької діяльності та платіжним повідомленням
податкового органу (патентом, Свідоцтвом про сплату
єдиного податку) сплату авансових платежів прибуткового
податку (фіксованого розміру прибуткового податку, єдиного
податку (статті 12 i 14 Інструкції № 12)).
Це положення Інструкції № 12 стосується лише доходів
фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності,
зокрема платника єдиного податку, одержуваних від підприємств,
установ, організацій, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької
діяльності внаслідок виконання робіт, надання послуг
у процесі здійснення підприємницької діяльності, i саме
за тим видом підприємницької діяльності, який зазначено
у Свідоцтві про сплату єдиного податку, та які оподатковуються
єдиним податком, тобто відображені у Книзі обліку доходів
та витрат за встановленим порядком.
Про нараховані та виплачені громадянам доходи та утриманий
з них податок як не за місцем основної роботи, а також
фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності,
у тому числі громадянам, які є суб’єктами підприємницької
діяльності i, зокрема, платниками єдиного податку, підприємства,
установи i організації фізичні особи — суб’єкти підприємницької
діяльності подають податковим органам відомості за встановленою
формою.
Після закінчення календарного року громадяни, крім тих,
які одержували доходи лише за місцем основної роботи,
зобов’язані до 1 квітня наступного року подати (надіслати)
до податкового органу за місцем проживання декларацію
за формою № 1. У декларації зазначаються відомості про
всі доходи, одержані як за основним, так i не за основним
місцем роботи.
Враховуючи вищевикладене, порядок нарахування, утримання
прибуткового податку з доходів, які громадяни отримують
протягом календарного року від підприємства, установи,
організації всіх форм власності або фізичної особи —
суб’єкта підприємницької діяльності, залежить від того,
за місцем основної, не за місцем основної роботи було
отримано ці доходи, чи доходи від здійснення підприємницької
діяльності.