Відповідно до законодавства з деяких видів загальнообов'язкового державного соціального страхування обов'язково сплачують страхові внески до цих фондів (Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасних випадків) роботодавці, які мають найманих працівників, у відсотках до сум фактичних витрат на оплату їхньої праці, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, ухваленими відповідно до Закону "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, а наймані працівники підлягають обкладенню прибутковим податком із заробітної плати.
За Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР обов'язковим об'єктом оподаткування, крім сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, є також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності, фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами.
Якщо працівника прийнято на роботу за трудовим договором (для виконання певних функцій за конкретною кваліфікацією, професією, посадою), йому гарантується заробітна плата, інші встановлені трудовим законодавством гаранти, пільга, компенсації, він має підпорядковуватися правилам трудового розпорядку, на нього поширюється законодавство про працю, і такий працівник обов'язково підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Із заробітної плати такого працівника підприємцю, який сплачує єдиний податок, потрібно утримувати страхові внески (збори) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (0,25/0,5%), на випадок безробіття (0,5), на обов'язкове державне пенсійне страхування (1/2%), а на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, — нарахування на фонд оплати праці залежно від класу професійного ризику підприємства. При цьому в усіх фондах потрібно зареєструватися.
За цивільно-правовим договором (трудовою угодою/договором підряду), що регулюється главою 28 Цивільного кодексу, оплачується не процес праці, а її результат. Уклавши цивільно-правовий договір, підрядчик (виконавець) виконує роботу на свій ризик за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Результат визначається після закінчення роботи та оформляється актами прийомки-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їхня оплата. У такому разі працівники не підлягають внутрішньому трудовому розпорядку, на них не поширюється законодавство про працю, вони беруть участь у страхуванні на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, зумовленими народженням та похованням, і страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на добровільних засадах.
Тобто, якщо такі працівники бажають одержувати виплати в разі настання страхового випадку, вони мають самостійно зареєструватися в робочому органі виконавчої дирекції відповідного фонду і сплачувати страхові внески в розмірах та в порядку, встановленому для цієї категорії осіб.
Суб'єкт підприємницької діяльності в такому разі не зобов'язаний реєструватися у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонді соціального страхування від нещасних випадків.
Оскільки Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" утримання цього збору з фізичної особи, яка виконує роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, є обов'язковим, у разі укладення такого договору підприємцю потрібно зареєструватися лише в органах Пенсійного фонду.