Чи повинен платник єдиного податку - фізична особа сплачувати
50 відсотків ставки єдиного податку за найманого працівника,
працевлаштованого за сприяння Фонду загальнообов'язкового
державного соціального страхування України на випадок безробіття?
Згідно з Указом N 727/98 ( 727/98 ) спрощена система
оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів
малого підприємництва - як для фізичних, так і для юридичних осіб.
Статтею 1 цього Указу ( 727/98 ) визначено умови, за
дотримання яких фізична особа, яка здійснює підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи, має право застосовувати
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема, якщо
у трудових відносинах, включаючи членів їх сімей, протягом року
перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує
500 тис. грн.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення
операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (ст. 1
Указу ( 727/98 ).
Згідно зі ст. 2 Указу ( 727/98 ) фізична особа - суб'єкт
малого підприємництва сплачує єдиний податок у фіксованому
розмірі, що встановлюється місцевими радами за місцем державної
реєстрації цього платника залежно від виду діяльності в межах від
20 до 200 грн. на місяць. Якщо платник єдиного податку здійснює
підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за
участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка
єдиного податку, встановлена місцевою радою для самостійного
здійснення підприємницької діяльності, збільшується на
50 відсотків за кожну особу, в тому числі й за найманого
працівника, працевлаштованого за сприянням Фонду
загальнообов'язкового державного соціального страхування України
на випадок безробіття.
Зінаїда МОРОЗ, заступник директора Департаменту оподаткування
фізичних осіб ДПА України.