ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ухвалила Закон України від 15.05.2003 р. № 756-IV «Про внесення
змін до статті 12 Закону України «Про плату за землю».
Відповідно до Закону абзац перший п. 3 частини першої після слів «оздоровчі
заклади України» доповнено словами «а також підприємства, установи i
організації України, у складі яких є структурні підрозділи (філії, представництва),
що надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям»;
частину другу після слів «за землі кладовищ» доповнено словами «за землі
дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, а також
за земельні ділянки підприємств, установ i організацій України, зайняті
їхніми структурними підрозділами (філіями, представництвами), що надають
санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям».
Цей Закон набирає чинності з 01.01.2004 р.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
постановою від 04.06.2003 р. № 846 вніс зміни до переліку документів,
які додаються до заяви про видачу ліцензії для виробництва лікарських
засобів, оптової, роздрібної торгівлі ними.
Суб’єкти господарювання повинні будуть додатково подавати засвідчені
в установленому порядку копії установчих документів (для юридичної особи)
та засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують
право власності суб’єкта господарської діяльності або оренди ним приміщення
для провадження відповідного виду господарської діяльності.
При цьому довідка Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою
та виробництвом лікарських засобів i виробів медичного призначення або
уповноваженої ним установи про стан матеріально-технічної бази суб’єкта
господарської діяльності, наявність у нього нормативно-правових документів,
у тому числі нормативних документів із стандартизації, необхідних для
провадження відповідного виду господарської діяльності, а також про
рівень кваліфікації його працівників вже не потрібна.
постановою від 02.06.2003 р. № 797 вніс зміни до переліку органів ліцензування
та до переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії
для окремого виду господарської діяльності.
Зокрема, Мінагрополітики, Держкомлісгосп, Держжитлокомунгосп України,
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська
міські держадміністрації видаватимуть ліцензії на оптову торгівлю насінням.
Для отримання ліцензії на оптову торгівлю насінням необхідно буде надавати:
засвідчені в установленому порядку копії установчих документів (для
юридичної особи);
засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують
право власності суб’єкта господарської діяльності або оренди ним виробничих
площ;
відомості за підписом заявника — суб’єкта господарської діяльності про
наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного
виду господарської діяльності.
постановою від 02.06.2003 р. № 790 затвердив Порядок застосування
фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій
є:
акт перевірки додержання суб’єктом підприємницької діяльності встановлених
законодавством вимог, обов’язкових для виконання під час здійснення
оптової i роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими
виробами, складений органом, що видав ліцензію, в якому зазначається
зміст порушення i конкретні порушені норми законодавства;
результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами
виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб’єкта підприємницької
діяльності, пов’язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів;
матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади
щодо недотримання суб’єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих
та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів.
Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених п. 2 цього
Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності — заступником
керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва i торгівлі
спиртом етиловим, коньячним i плодовим, спиртом етиловим ректифікованим
виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем
виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями i тютюновими
виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору i контролю
за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України, його регіональні
управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки України), чи
керівником (його заступником) органів МВС, Міністерства охорони здоров’я,
ДПА України, Держкомстату, Держспоживстандарту України у межах їх компетенції,
визначеної законодавством.
Порядок i строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування
фінансових санкцій та прийняття рішення щодо їх застосування, встановлюються
зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
Питання застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю
представника суб’єкта підприємницької діяльності на його вимогу або
на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій.
Рішення про застосування фінансових санкцій складається в трьох примірниках,
один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення;
другий — у триденний строк після його прийняття надсилається суб’єкту
підприємницької діяльності або видається його уповноваженому представникові
під розписку; третій — надсилається до органу державної податкової служби
за місцем реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності як платника
податків для контролю за його виконанням.
У разі невиконання суб’єктом підприємницької діяльності рішення про
застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання
сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ
наказом від 09.01.2003 р. № 2, зареєстрованим у Мін’юсті України
23.05.2003 р. за № 396/7717, затвердив Порядок проведення експертної
грошової оцінки земельних ділянок.
Проведення експертної грошової оцінки складається з таких етапів:
обстеження земельної ділянки та вивчення ситуації на ринку землі; визначення
виду вартості земельної ділянки відповідно до умов угоди; складання
завдання на оцінку та укладання договору про оцінку; збирання, оброблення
та аналіз вихідних даних, необхідних для проведення оцінки; визначення
найбільш ефективного використання земельної ділянки; вибір та обгрунтування
методичних підходів; визначення вартості земельної ділянки за обраними
методичними підходами та формулювання остаточного висновку; складання
звіту про оцінку.
Завдання на оцінку має включати: визначення об’єкта оцінки; мету оцінки;
вид вартості i його визначення; дату оцінки; узгоджені джерела інформації
та дату й умови її надання; обсяг i ступінь необхідного обстеження земельної
ділянки та її поліпшень; перелік припущень та умов, що обмежують використання
результатів оцінки, форму представлення результатів оцінки тощо.
Істотною умовою договору є зазначення об’єкта оцінки; мети оцінки; виду
вартості, що підлягає визначенню; дати оцінки та строку виконання робіт;
розміру i порядку оплати робіт; прав та обов’язків сторін договору;
умов забезпечення конфіденційності результатів оцінки та інформації,
використаної під час виконання оцінки; відповідальності сторін за невиконання
або неналежне виконання умов договору; порядку вирішення спорів, які
можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її
результатів, та інших істотних умов, передбачених законодавством або
згодою сторін.
Збирання, оброблення та аналіз вихідних даних, необхідних для проведення
оцінки, має бути спрямовано на одержання обгрунтованого висновку щодо
вартості об’єкта оцінки. Для цього використовується інформаційна база,
встановлена п. 4 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок,
затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1531. При аналізі та обгрунтуванні висновку оцінювач може отримувати
дані, що виходять за рамки його фахової компетенції, які отримані від
спеціалістів у відповідних галузях.
Визначення найбільш ефективного використання земельної ділянки грунтується
на аналізі ринку нерухомості, що склався в районі розташування земельної
ділянки, i передбачає встановлення можливих варіантів використання земельної
ділянки, що оцінюється. Можливі варіанти використання встановлюються
виходячи з фізичних характеристик земельної ділянки, дозволених видів
використання, характеру та рівня поліпшень у районі розташування земельної
ділянки.
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
наказом від 23.04.2003 р. № 316 з метою вдосконалення системи ліцензування
господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів i
вантажів автомобільним транспортом визнало таким, що втратив чинність,
наказ Мінтрансу України від 15.01.2001 р. № 16 «Про ліцензування господарської
діяльності по наданню послуг з перевезення пасажирів i вантажів автомобільним
транспортом» та наказало у тижневий термін скасувати дію наказів Державного
департаменту автомобільного транспорту від 01.02.2001 р. № 9 «Про затвердження
Положення про порядок ліцензування господарської діяльності з надання
послуг з перевезення пасажирів i вантажів автомобільним транспортом»
та від 23.07.2001 р. № 65 «Про внесення змін i доповнень до наказу від
01.02.2001 р. № 9».
Крім того, визначено органи, на які покладено функції з підготовки документів
для видачі ліцензій i надання їх Державному департаменту автомобільного
транспорту, а також закріплено повноваження з видачі ліцензій на внутрішні
й міжнародні перевезення за зазначеним департаментом.