Земельний податок за земельні ділянки в межах населених
пунктів розраховується відповідно до Закону № 2535-ХІІ.
Обчислення суми земельного податку для кожного землевласника
та землекористувача проводиться шляхом множення площ
земельних ділянок, земельних часток (паїв), що підлягають
оподаткуванню, на визначені ставки земельного податку
окремо для різних категорій земель.
До земельних площ, які підлягають оподаткуванню, застосовуються
ставки податку, які визначаються щороку залежно від
того, проведено грошову оцінку земель населених пунктів
чи не проведено.
По населених пунктах, грошову оцінку яких не проведено,
застосовуються середні ставки земельного податку, встановлені
ст. 7 Закону № 2535-ХІІ, розмір яких залежить від чисельності
громадян у населених пунктах, та відповідні коефіцієнти
до них у містах Києві, Сімферополі, Севастополі, містах
обласного підпорядкування та населених пунктах, віднесених
Кабінетом Міністрів України до курортних. Законом України
про Державний бюджет на відповідний рік щороку встановлюється
коефіцієнт індексації, що застосовується до середніх
ставок земельного податку населених пунктів, грошову
оцінку яких не проведено. На 2003 р. він становить 3,03.
Середні ставки земельного податку по земельних ділянках
(за винятком сільськогосподарських угідь) можуть диференціюватися,
тобто збільшуватися, але не більше ніж у два рази.
У разі наявності грошової оцінки населеного пункту ставка
земельного податку визначається для сільськогосподарських
угідь з одного гектара: рілля, сіножаті та пасовища
— 0,1 відсотка від грошової оцінки; багаторічні насадження
— 0,03 відсотка від грошової оцінки; для земель іншого
призначення — 1 відсоток від грошової оцінки. Одночасно
до грошової оцінки земельних ділянок застосовується
коефіцієнт індексації, який щороку уточнюється Державним
комітетом України по земельних ресурсах. На 2003 р.
він становить 1.