З 26 березня 2003 р. набрав чинності Закон № 550-IV.
Інструкція № 16-6, інші нормативно-правові акти, роз’яснення
та листи, видані до набрання чинності вищезазначеним
Законом, застосовуються в частині, що не суперечить
Закону № 2181-III.
Враховуючи наведене, до внесення змін до Інструкції № 16-6 органи Пенсійного фонду України керуються нормами
Закону № 2181-III. У зв’язку з цим доцільно надати такі
роз’яснення.
Відповідно до змін, внесених до Закону № 2181-III, прийняття
Розрахунку зобов’язання зі сплати збору на обов’язкове
державне пенсійне страхування (далі — Розрахунок) здійснюється
без попередньої перевірки зазначених у ньому показників
через канцелярію. Порушення встановленого цим Законом
порядку прийняття Розрахунків тягне дисциплінарну та
матеріальну відповідальність.
Камеральну перевірку Розрахунків здійснюють спеціалісти
відділу доходів, які ведуть облік надходження платежів.
За її результатами у разі виявлення методичних i арифметичних
помилок нараховуються зобов’язання, узгоджуються та
застосовуються штрафні санкції відповідно до пп. 17.1.4
п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III, а також призначаються
позапланові перевірки.
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням
строків давності, визначених ст. 15 Закону № 2181-III,
та до початку його перевірки) платник самостійно виявляє
помилки у показниках раніше поданого Розрахунку, такий
платник має право надати уточнюючий Розрахунок, сплативши
суму недоплати (суму, на яку занижено зобов’язання)
та штраф у розмірі 5% такої суми до подання зазначеного
уточнюючого Розрахунку. До затвердження форми уточнюючого
Розрахунку він подається за формою згідно з додатком
22 до Інструкції № 16-6 з приміткою «уточнюючий».
Платник має право не подавати такий Розрахунок, якщо
такі уточнені показники зазначаються ним у складі Розрахунку
за будь-який наступний податковий період, протягом якого
такі помилки було самостійно виявлено, у рядках 12 та/або
13, а також сума штрафу у розмірі 5% суми недоплати
— в рядку 16 Розрахунку.
Підпунктом 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III передбачено,
що у разі якщо останній день строку погашення зобов’язання
припадає на вихідний або святковий день, то останнім
днем такого строку вважається наступний за вихідним
або святковим робочий операційний (банківський) день.
Законом № 550-IV змінено строки сплати за податковими
повідомленнями, складеними на підставі пп. «г» пп. 4.2.2
п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-III, а саме: коли за нарахування
такого зобов’язання відповідальним є орган Пенсійного
фонду України (відшкодування фактичних витрат на виплату
та доставку пільгових пенсій). На сплату за такими повідомленнями
відводиться 30 календарних днів.
Законом № 550-IV чітко визначено черговість погашення
зобов’язань зі сплати збору, а саме: спочатку погашається
борг, а вже потім — поточні зобов’язання (п. 7.7 ст.
7 Закону № 2181-III). Така черговість погашення боргу
визначена i в пп. 5.4 п. 5 Порядка № 2-4.
Відповідно до п. 2 розділу другого «Прикінцеві положення»
Закону № 550-IV порядок нарахування штрафів, встановлений
Законом № 2181-III, застосовується з календарного кварталу,
наступного за кварталом, в якому набирає чинності Закон
№ 550-IV. Оскільки цей Закон набрав чинності з 26.03.2003
р. (опубліковано в «Урядовому кур’єрі» від 26.03.2003
р. № 56), нові розміри штрафних санкцій застосовуються
з 1 квітня 2003 р.
Водночас ст. 11 Закону № 1251-XII передбачено, що фінансові
санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій,
які здійснюються уповноваженими державними органами,
застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими
актами, чинними на день завершення таких перевірок або
ревізій. Таким чином, штрафні санкції, передбачені ст.
17 Закону № 2181-III, застосовуються до платників у
розмірах, які діяли на момент виявлення порушення. При
цьому слід враховувати, що штрафні санкції за неподання
Розрахунку мають бути застосовані до платника оперативно,
тобто протягом наступного звітного періоду, а не одноразово
за декілька випадків неподання або затримки (як свідчить
практика, іноді — за цілий рік), що є невиправданим.
Штрафні санкції, які накладаються відповідно до пп.
17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III, застосовуються
у розмірі 10% суми недоплати (заниження суми податкового
зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених
для сплати збору, починаючи з податкового періоду, на
який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим
періодом, на який припадає отримання таким платником
повідомлення від органу Пенсійного фонду, але не більше
50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно
від кількості податкових періодів, що минули.
Приклад.
Розрахунок штрафної санкції згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1
ст. 17 Закону № 2181-III
|
Період, в якому вчинено порушення
|
Період, на який припадає граничний строк подання
звітності
|
Період вручення повідомлення
|
Кількість періодів
|
Сума донарахованого зобов’язання
|
Розрахунок відсотків(10% за кожний період)
|
Розмір штрафної санкції
|
| Червень 2002 р. |
Липень2002 р. |
Квітень2003 р. |
10
|
500
|
100%
|
500 x 100% = 500
|
| Вересень 2002 р. |
Жовтень 2002 р. |
Квітень2003 р. |
7
|
300
|
70%
|
300 х 70% = 210
|
| Лютий 2003 р. |
Березень 2003 р. |
Квітень 2003 р. |
2
|
200
|
20%
|
200 х 20% = 40
|
| Усього |
|
|
|
1000
|
|
750
|
Загальна сума донарахованого зобов’язання становить
1000 грн., штраф — 750 грн., але він не повинен перевищувати
50% суми недоплати (500 грн.) та бути меншим 10 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян (170 грн.). Отже, сума штрафної
санкції становить 500 грн.
Штрафні санкції відповідно до підпунктів 17.1.4 та 17.1.6
п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III застосовуються у відповідних
розмірах також сукупно за весь строк недоплати незалежно
від кількості податкових періодів, що минули.
Розмір штрафу за порушення граничних строків сплати
зобов’язання (пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17) розраховується
у відсотках саме до сплаченої суми боргу (навіть при
затримці сплати узгодженої суми зобов’язання понад 90
днів).
Новий порядок сплати пені набирає чинності з 1 липня
2003 р.
Відповідно до пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181-III
борг, що погашається частково, сплачується разом зі
сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки.
У платіжних документах платник повинен зазначати окремо
суми боргу та пені. Якщо платник не сплачує пеню разом
зі сплатою боргу (його частини) або не зазначає її окремо
у платіжному документі (чи зазначає з порушенням пропорції),
то орган Пенсійного фонду самостійно здійснює розподіл
такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення
такого боргу (його частини), та суму, що спрямовується
на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного
боргу (його частини), та надсилає такому платнику повідомлення,
в якому міститься зазначена інформація. У зв’язку з
цим до програмного забезпечення буде внесено зміни.