Відповідно до п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181-III платник
податків здійснює вільне розпорядження коштами, за винятком
використання коштів для здійснення прямих чи портфельних
інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини
боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги
та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення
депозитів або надання кредитів.
Згідно із Законом № 1201-XII векселі віднесено до цінних
паперів, що засвідчують письмові боргові зобов’язання
за встановленою формою, i це дає право їх власнику (векселедержателю)
вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної
у векселі суми грошових коштів у вказаний строк.
Таким чином, вексель, що використовується для оформлення
заборгованості за товари, виконані роботи, одержані
послуги, є способом засвідчення відносин боргу, i тому
такі операції з векселями обов’язково повинні узгоджуватися
з податковим органом.