Питання, пов’язані з обкладанням прибутковим податком
доходів громадян, одержуваних ними за обов’язковим i
добровільним страхуванням, слід вирішувати виходячи
з вимог, установлених Декретом № 13-92, відповідно до
яких об’єктом обкладання прибутковим податком у громадян,
які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний
оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається
з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний
з різних джерел як на території України, так i за її
межами незалежно від того, в якій формі він отриманий
— у грошовій чи натуральній, в тому числі доходи, що
утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств,
установ, організацій, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької
діяльності своїм працівникам матеріальних i соціальних
благ у грошовій i натуральній формах, до яких відносяться
суми страхових платежів (внесків), сплачені підприємством
за своїх працівників відповідно до договорів добровільного
страхування ризиків, зокрема договорів медичного страхування.
Підпунктом «и» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92 встановлено
перелік виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного
доходу громадян, а саме: до сукупного оподатковуваного
доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється
оподаткування, не включаються суми, одержувані громадянами
за обов’язковим i добровільним страхуванням.
При вирішенні питання обкладання прибутковим податком
з громадян сум страхових платежів (страхових внесків,
страхових премій) згідно з договорами добровільного
страхування слід виходити з умов, установлених договором
страхування, а саме: в якому порядку страхувальник (підприємство)
сплачував страхові платежі (страхові премії, страхові
внески), в якому порядку одержано страхову суму та хто
буде її одержувачем (суми страхового відшкодування).
Відповідно до Закону № 85/96-ВР є дві форми страхування:
обов’язкова i добровільна.
Добровільне страхування здійснюється на основі договору
між страхувальником i страховиком.
Статтею 15 Закону № 85/96-ВР визначено, що договір страхування
— це письмова угода між страхувальником i страховиком,
згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у
разі настання страхового випадку виплатити страхову
суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової
суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником
(наприклад, медичному закладу), або на користь якої
укладено договір страхування (надати допомогу, виконати
послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати
страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші
умови договору.
Якщо відповідно до договору добровільного медичного
страхування визначено конкретну фізичну особу, якій
у разі настання страхового випадку страховик виплачує
страхову суму або відшкодовує завданий збиток у межах
страхової суми, визначеної страхувальником, то страхові
платежі (страхові премії, страхові внески), сплачені
за рахунок страхувальника (підприємства, установи, організації
або іншої фізичної особи) згідно з договором добровільного
медичного страхування вважатимуться доходом застрахованої
фізичної особи й включатимуться до її сукупного оподатковуваного
доходу.
Підставою для утримання прибуткового податку з громадян
є укладання договору страхування, засвідчене страховим
свідоцтвом (полісом, сертифікатом).
При вирішенні питань обкладання прибутковим податком
доходів громадян за обов’язковим i добровільним страхуванням
можна керуватись також роз’ясненням, наданим у спільному
листі ГДПІ України та Комітету у справах нагляду за
страховою діяльністю від 15.06.94 р. № 14-102/10-267
у період дії Декрету Кабінету Міністрів України від
10.05.93 р. № 47-93 «Про страхування».