Право земельного сервітуту — це право власника або землекористувача
земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне
користування чужою земельною ділянкою чи ділянками.
Власник або землекористувач земельної ділянки має право
вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування
своєї земельної ділянки.
Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між
власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору
або за рішенням суду. Право земельного сервітуту виникає
після державної реєстрації договору сервітуту.
Статтею 99 Земельного кодексу визначено, які саме види
земельних сервітутів можуть бути встановлені власниками
або користувачами земельних ділянок. Це, зокрема, право
проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право
прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку,
трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладання
на свою земельну ділянку водопровіду через чужу земельну
ділянку; право встановлення будівельних риштувань та
складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель
та споруд; інші земельні сервітути.
Згідно зі ст. 17 Земельного кодексу до повноважень місцевих
держадміністрацій у галузі земельних відносин належить,
зокрема, розпорядження землями державної власності у
межах, визначених цим Кодексом. Перехідними положеннями
Земельного кодексу (п. 12) визначено, що до розмежування
земель державної i комунальної власності повноваження
щодо розпорядження землями в межах населених пунктів,
крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють
відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами
населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади.
Отже, згідно з чинним законодавством райдержадміністрації
є орендодавцями земель, розташованих за межами населених
пунктів.
Закон № 161-XIV чітко визначив поняття договору оренди
землі, права та обов’язки орендодавців i орендарів.
При укладанні договорів на оренду землі потрібно дотримуватися
умов договору оренди земельної ділянки. Одна з таких
умов — це існуючі обмеження та обтяження щодо використання
земельної ділянки.
Таким чином, у договорі оренди земельної ділянки можуть
обумовлюватися будь-які умови щодо використання ділянки.
Земельний кодекс не передбачає обов’язкового укладання
договору земельного сервітуту під час укладання договору
на оренду землі, проте якщо у договорі оренди земельної
ділянки не передбачено умови (один із видів права земельного
сервітуту), то одна зі сторін може вимагати укладення
договору сервітуту або внесення відповідних змін до
договору оренди.