Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону № 2535-ХІІ вітчизняні
заклади науки звільняються від сплати земельного податку.
Законом № 1977-ХІІ визначено, зокрема, правові, організаційні
та фінансові засади функціонування i розвитку науково-технічної
сфери. Згідно зі ст. 1 цього Закону науково-дослідна
(науково-технічна) установа — це юридична особа незалежно
від форми власності, створена в установленому законодавством
порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність
є основною i становить понад 70 відсотків загального
річного обсягу виконаних робіт.
Статтею 12 Закону № 1977-ХІІ визначено, що з метою оцінки
ефективності діяльності наукових установ, відповідності
одержуваних ними результатів державним науково-технічним
пріоритетам та завданням науково-технічного розвитку
й визначення необхідності надання їм підтримки держави
не менше одного разу на п’ять років провадиться державна
атестація наукових установ у порядку, встановленому
Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Положення № 469 атестації підлягають
науково-дослідні (науково-технічні) установи всіх форм
власності, що внесені або претендують на внесення до
Державного реєстру наукових установ, яким надається
підтримка держави.
Для здійснення державної підтримки наукових установ
усіх форм власності створено Державний реєстр наукових
установ. Наукові установи, які включено до такого реєстру,
користуються податковими пільгами згідно із законодавством
України (ст. 12 Закону № 1977-ХІІ).
Відповідно до Положення № 380 науковим установам, включеним
до зазначеного Реєстру, Міністерство освіти i науки
України видає Свідоцтво встановленого зразка за формою,
затвердженою наказом № 767.
Враховуючи вищезазначене, заклади науки, які включено
до Державного реєстру наукових установ, що підтверджується
наявністю Свідоцтва встановленого зразка, згідно з чинним
законодавством звільняються від сплати земельного податку.
Проте якщо такі заклади надають у тимчасове користування
(оренду) окремі будівлі або їх частини, податок за земельні
ділянки, зайняті під цими будівлями (їх частинами),
переданими в тимчасове користування, вони сплачують
у встановлених розмірах на загальних підставах (ст.
12 Закону № 2535-ХІІ).