К О М Е Н Т А Р

                            04.07.2003

                      Не знайшли злочинця -
                      нехай платить держава


     Нова норма:  Верховна Рада України ухвалила  новий  Цивільний
кодекс України ( 435-15 ) (далі - ЦК).

     Це означає,   що   новий   кодекс  дає  нам  більше  законних
можливостей повернути відібране чи вкрадене в нас майно або  кошти
за нього,  відшкодувати  іншу  завдану  нам шкоду (у прийнятому на
початку нинішнього року ЦК   ( 435-15 )  цим  питанням  присвячено
приблизно  на 20 статей більше).  На   відміну від старого кодексу
( 1540-06 ),  новий ще й окремо регламентує  відшкодування  шкоди,
завданої:   1)   каліцтвом     або   іншим  ушкодженням  здоров'я;
2) внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

     За загальним правилом,  завдана фізичній чи  юридичній  особі
майнова шкода відшкодовується у повному обсязі тим, хто її завдав.
Водночас    встановлюються винятки з цього  правила,  понад  те  -
в окремих  випадках  відшкодувати  моральні  чи матеріальні збитки
може бути зобов'язано і...  самого потерпілого.  Скажімо,  в  разі
неправомірного  заволодіння  транспортним  засобом,  механізмом чи
іншим    об'єктом,    що вважається джерелом підвищеної небезпеки.
Тобто якщо  ви  на  вулиці недбало залишили своє авто з увімкненим
двигуном,  незачиненими  дверцятами,  а  сусідський  Васько  "взяв
покататися"  та  не  зумів  розминутися із зустрічним транспортним
засобом,     то  відповідно  до  ст.  1187  нового  ЦК  ( 435-15 )
відшкодовувати  збитки  доведеться спільно з Васьком.  Вашу частку
вини  -  як  власника  (володільця)  об'єкта  -  визначить  суд  з
урахуванням  обставин,  що мають,  як зазначено в законі,  істотне
значення (іншими словами,  враховується те,  наскільки істотно  ці
обставини  сприяли неправомірному заволодінню транспортним засобом
чи іншим об'єктом).  Зауважте, ідеться не лише про використання, а
й недбале зберігання або утримання такого об'єкта.

     Законом  ( 435-15 ) встановлено:  особа,  яка оперує джерелом
підвищеної небезпеки (наприклад,  експлуатує транспортний  засіб),
завжди  відповідає  за завдану нею шкоду.  Виняток становлять лише
два    випадки,  а саме, коли особа доведе, що шкоди було завдано:
1) внаслідок непереборної сили; 2) умислу потерпілого.

     Важливим і  давно  назрілим  для вітчизняного законодавства є
положення,  покликане розв'язати нагальну  проблему  відшкодування
майнової шкоди, завданої громадянину внаслідок злочину. Як відомо,
сьогодні багатьом потерпілим -  обкраденим,  обділеним,  незаконно
засудженим, скаліченим.., реально не відшкодовано завданих збитків
тому, що злочин не розкрито або винний матеріально неспроможний це
зробити. За новим ЦК ( 435-15 ) (ст.  1177) майнова шкода, завдана
майну фізичної особи внаслідок злочину,  відшкодовується державою,
якщо  не  встановлено  особу,  яка  вчинила злочин,  або якщо вона
неплатоспроможна. Отже, розв'язання цієї проблеми "лягає на плечі"
держави,  тобто нас з вами - платників податків. З одного боку, це
ще один тягар для й так бідного держбюджету,  а з другого - цілком
логічний  справедливий  підхід;  якщо держава неспроможна розкрити
злочин і забезпечити відшкодування шкоди винною  особою,  то нехай
це  робить  сама.  А  потерпілому,  зрештою,  однаково,  хто  саме
відновить справедливість (відшкодує збитки).

     За новим ЦК ( 435-15 ) збитки, завдані фізичній або юридичній
особі   незаконними   рішеннями,   дією  чи  бездіяльністю  органу
державної влади чи  органу  місцевого  самоврядування  або  їхніми
посадовими  особами,  відшкодовуються  державою  або цими органами
незалежно від  вини  конкретних  органів  чи  їх  посадових  осіб.
Головне - довести,  що:  1) громадянину чи юридичній особі завдано
шкоди;  2) це сталося внаслідок незаконних  дій  чи  бездіяльності
вказаних  органів  чи  осіб.  Це стосується і відшкодування шкоди,
завданої  фізичній  особі  внаслідок  її  незаконного  засудження,
притягнення    до   кримінальної   відповідальності,   незаконного
застосування  як  запобіжного  заходу  тримання  під  вартою   або
підписки   про   невиїзд,   незаконного   затримання,  незаконного
накладення  адміністративного  стягнення  у  вигляді   арешту   чи
виправних робіт.  Зрозуміло,  що розраховувати на це можна лише за
наявності судового виправдувального вироку, скасування незаконного
вироку  суду,  закриття  кримінальної  справи  органом  досудового
слідства,  а також  у  разі  закриття  провадження  у  справі  про
адміністративне правопорушення.

     Державі доведеться   поплатитися   і   за  помилки,  допущені
законодавчою гілкою  влади.  Згідно  із  закріпленою  у  ст.  1170
( 435-15 )   новелою  у  разі прийняття закону,  що припиняє право
власності  на  певне  майно,   завдана   його   власникові   шкода
відшкодовується державою у повному обсязі.

     Звертаємо увагу нате,  що у певних випадках ваш кривдник може
законно уникнути примусу відшкодувати заподіяні вам збитки, - якщо
ця  особа на момент завдання шкоди не усвідомлювала значення своїх
дій та (або) не могла керувати ними.  Норма не поширюється на тих,
хто  сам  себе довів до несвідомого,  некерованого стану вживанням
спиртних    напоїв,  наркотичних засобів,  токсичних речовин тощо.
Не доведеться  відшкодовувати  збитки  й у разі використання свого
права на самозахист від протиправних  зазіхань,  у  тому  числі  у
стані  необхідної  оборони,  якщо  при цьому не було перевищено її
межі.

     Для довідки:  новий  ЦК ( 435-15 ) парламент ухвалив 16 січня
2003 р.,  він набирає чинності з 1 січня 2004  р.  З  повним  його
текстом    можна     ознайомитися    у   "Голосі України" за 12 та
13 березня ц.р.


     Микола МЕЛЬНИК, доктор юридичних наук.

     Анатолій БЕНЬ, оглядач "Голосу України".