Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР роялті — це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіока-сети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Одночасно частиною другою зазначеного пункту встановлено, що не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продавати або відчужувати іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднювати (розголошувати) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.
Якщо ліцензійним договором на використання товарного знака між підприємством та дочірніми підприємствами або іншими підприємствами не передбачено умов, які би надавали право користувачу продавати, передавати або іншим способом відчужувати зазначений товарний знак, платежі за такими договорами є роялті згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".
Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА
По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 26 (418) 28 червня-4 липня 2003 р.