Волинська область
Території, яким надано статус територій пріоритетного
розвитку
Указом № 730/99 статус територій пріоритетного розвитку
із запровадженням спеціального режиму інвестиційної
діяльності з 1 січня 2000 р. терміном на 30 років надано
місту Нововолинську та селищу Жовтневе міста Нововолинська.
Відповідно до «Перехідних положень» Конституції України
Верховною Радою України прийнято Закон № 2354-III.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності
Статтею 3 Закону № 2354-III визначено, що спеціальний
режим інвестиційної діяльності запроваджується на території
пріоритетного розвитку області щодо реалізації інвестиційних
проектів у пріоритетних видах економічної діяльності,
перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Пріоритетні види економічної діяльності
Перелік пріоритетних видів економічної діяльності на
територіях пріоритетного розвитку області затверджено
постановою № 2210.
Необхідно звернути увагу, що постановою № 658 встановлено
обмеження щодо віднесення до пріоритетних певних видів
економічної діяльності, а саме: деякі види діяльності
(наприклад, м’ясна промисловість, промислова переробка
овочів та фруктів, виробництво жирів, обробка зерна,
виробництво крохмалю та інших харчових продуктів, не
віднесених до інших угруповань, виробництво мінеральних
вод та прохолодних напоїв) вважаються пріоритетними
в цій області (для застосування спеціального режиму
інвестиційної діяльності) лише за умови здійснення виробництва
виключно з вітчизняної сировини.
Інвестиційні проекти
а) порядок розгляду та схвалення
Відповідно до ст. 7 Закону № 2354-III повноваження
щодо розгляду i схвалення інвестиційних проектів надано
Раді з питань території пріоритетного розвитку, яка
утворюється Волинською обласною держадміністрацією за
поданням Нововолинської міської ради (далі — Рада).
Порядок розгляду інвестиційних проектів, які реалізуються
у пріоритетних видах економічної діяльності на території
пріоритетного розвитку області (далі — Порядок), затверджено
постановою № 2210.
Згідно з абзацом другим п. 4 Порядку Рада у триденний
термін з дня реєстрації заяви про розгляд інвестиційного
проекту зобов’язана надіслати Мінекономіки України копію
заяви про розгляд інвестиційного проекту та копію інвестиційного
проекту для проведення за участю Мінфіну України, Мінпромполітики
України, Мінагрополітики України, ДПА у Волинській області
експертизи інвестиційного проекту з метою запобігання
негативним наслідкам його реалізації, зокрема щодо виконання
державних програм економічного, науково-технічного та
соціального розвитку, обсягів надходжень до бюджетів,
а також з метою визначення джерел покриття можливих
втрат.
У дводенний термін після прийняття рішення про затвердження
інвестиційного проекту Рада зобов’язана поінформувати
про це виконком Нововолинської міської ради та ДПА у
Волинській області (п. 6 Порядку).
Пунктом 5 ст. 8 Закону № 2354-III Раді надано право
скасовувати рішення про затвердження інвестиційного
проекту та вносити пропозиції виконавчому комітету Нововолинської
міської ради (далі — виконавчий комітет) про розірвання
договору (контракту), укладеного з суб’єктом підприємницької
діяльності, у разі порушення цим суб’єктом законодавства
України, установчих документів, договору (контракту)
щодо умов реалізації інвестиційного проекту.
б) мінімальна кошторисна вартість проекту
Особливу увагу слід звернути на положення зазначеного
Порядку щодо встановлення мінімальної межі кошторисної
вартості інвестиційного проекту (бізнес-плану), яка
має бути еквівалентною не менш як 250 тис. дол. США
до прийняття постанови № 897 i 200 тис. дол. США — після
прийняття цієї постанови.
Договір (контракт) про реалізацію інвестиційного
проекту
Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону № 2354-III та з урахуванням
положень п. 3 ст. 8 цього Закону укладання договору
(контракту) з суб’єктом підприємницької діяльності щодо
умов реалізації інвестиційного проекту належить до повноважень
виконавчого комітету Нововолинської міської ради. Підставою
для укладання зазначеного договору (контракту) є затвердження
Радою інвестиційного проекту та видача свідоцтва про
його затвердження. Порядок укладання договору (контракту)
визначається Радою (п. 3 ст. 8 Закону № 2354-III).
Пунктом 6 ст. 8 вищезазначеного Закону виконавчому комітету
надано право приймати рішення про розірвання у встановленому
законодавством порядку укладеного з суб’єктом підприємницької
діяльності договору (контракту), а також вносити пропозиції
до Ради про скасування рішення про затвердження інвестиційного
проекту, якщо цим суб’єктом порушено законодавство України,
установчі документи, договір (контракт) щодо умов реалізації
інвестиційного проекту.
Звільнення від сплати ПДВ
Пунктом 3 ст. 9 Закону № 2354-III визначено, що на
період реалізації затверджених у встановленому цим Законом
порядку інвестиційних проектів, але не більше ніж на
п’ять років, звільняються від обкладання ПДВ операції
з ввезення (пересилання) на митну територію України
— на територію пріоритетного розвитку — суб’єктами підприємницької
діяльності для потреб власного виробництва, пов’язаного
з реалізацією цих інвестиційних проектів, устаткування,
обладнання та комплектуючих до них. Ця пільга не застосовується
при ввезенні на митну територію України підакцизних
товарів.
При цьому п. 9 ст. 9 Закону № 2354-III визначено, що
зазначені пільги застосовуються з моменту укладання
суб’єктом підприємницької діяльності договору (контракту)
з виконавчим комітетом.
Доцільно зазначити, що абзацом шістнадцятим п. 11.12
ст. 11 Закону № 168/97-ВР (пункт доповнено цим абзацом
Законом № 2355-III) встановлено, що на період дії спеціального
режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного
розвитку у Волинській області ПДВ справляється з урахуванням
особливостей, встановлених Законом № 2354-III.
Використання товарів, ввезених без оподаткування
На сьогодні контроль за цільовим використанням матеріалів,
сировини, устаткування, обладнання та комплектуючих
до них, що ввозяться на митну територію України — на
територію пріоритетного розвитку у Волинській області
— для реалізації інвестиційних проектів повинен здійснюватися
відповідно до Порядку, затвердженого наказом № 323/550
(далі — Порядок). Зазначимо, що згідно з п. 8 ст. 9
Закону № 2354-III до переліку органів державної виконавчої
влади, які затверджують порядок контролю за цільовим
використанням таких товарів, не включено Мінфін України
(на відміну від визначеного п. «а» ст. 2 Указу № 730/99).
У зв’язку з цим Порядок, затверджений наказом № 174/153/241,
втратив чинність.
Відповідно до цього Порядку суб’єкт підприємницької
діяльності зобов’язаний до 5 числа місяця, наступного
за звітним, подавати митному органу звіт про цільове
використання матеріалів, сировини, устаткування, обладнання
та комплектуючих до них, звільнених від обкладання ввізним
митом, а також устаткування, обладнання та комплектуючих
до них, звільнених від обкладання ПДВ у трьох примірниках.
Один примірник звіту залишається у справах митниці,
другий — з відміткою митниці — до 20 числа місяця, наступного
за звітним, подається цим суб’єктом до органу державної
податкової служби за своїм місцезнаходженням, третій
— з відмітками митниці та зазначеного органу державної
податкової служби — подається таким суб’єктом до 20
числа місяця, наступного за звітним, до Ради.
Завезенні без оподаткування товари повинні використовуватися
суб’єктами підприємницької діяльності лише для потреб
власного виробництва, пов’язаного з реалізацією зазначених
інвестиційних проектів.
Згідно з абзацом третім п. 3 ст. 9 Закону № 2354-III
у разі нецільового використання зазначених устаткування,
обладнання та комплектуючих до них ПДВ справляється
виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але
не нижчої за митну вартість, перераховану в гривні за
валютним (обмінним) курсом, установленим Нацбанком України
на день оформлення ввізної вантажної митної декларації,
з урахуванням пені, нарахованої на таку суму податку,
виходячи з 120 відсотків облікової ставки Нацбанку України,
що діяла на день збільшення податкового зобов’язання,
за період від дати ввезення таких товарів на митну територію
України до дати збільшення податкового зобов’язання.
У разі виявлення під час перевірок податковим органом
нецільового використання суб’єктом ввезених в пільговому
режимі товарів цей податковий орган зобов’язаний здійснити
донарахування та стягнення несплачених сум ПДВ, з урахуванням
пені, нарахованої на таку суму податку, виходячи з 120
відсотків облікової ставки Нацбанку України, що діяла
на день збільшення податкового зобов’язання, за період
від дати ввезення таких товарів на митну територію України
до дати збільшення податкового зобов’язання, а також
поінформувати про виявлені під час перевірки факти нецільового
використання товарів митницю, яка здійснила їх митне
оформлення, та Раду.
У наступному номері «Вісника» буде опубліковано матеріали
про особливості застосування пільг щодо ПДВ при ввезенні
товарів на територію пріоритетного розвитку у Харківській
області.