ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
N 13301/10/16-1121 від 13.11.98
м.Київ
vd981113 vn13301/10/16-1121
Державним податковим адміністраціям
в Автономній Республіці Крим,
областях, мм.Києві та Севастополі
Про податок на додану вартість
Державна податкова адміністрація України надсилає для відома
та керівництва в роботі наказ ДПА України від 23.10.98 N 499
( z0715-98 ) "Про внесення змін до податкової звітності по
податку на додану вартість", зареєстрований в Міністерстві юстиції
України 10.11.98 за N 715/3155, і додатково повідомляє
особливості застосування Указу Президента України від 07.08.98 р.
N 857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні", який набув чинності з
1 жовтня 1998 року.
I. Відповідно до зазначеного наказу форма податкової
декларації встановлена окремо для платників, які за останні 12
календарних місяців не досягли обсягу оподатковуваних операцій у
розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (20,4
тис.грн.), і окремо для інших платників податку. Необхідність
такого розмеження пов'язана із встановленим Указом порядком
проведення бюджетного відшкодування в залежності від обсягу та
видів операцій, здійснюваних платниками.
З урахуванням особливостей проведення відшкодування,
встановлених Указом, платників, які за результатами звітного
періоду визначили від'ємну різницю між податковими зобов'язаннями
і податковим кредитом, можна умовно поділити на три групи:
1 група - платники, які за будь-який період за останні 12
календарних місяців не досягли обсягу оподатковуваних операцій
(без урахування ПДВ) у розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян (20,4 тис.грн.).
Такі платники відповідно до статті 14 Указу не можуть
отримати бюджетне відшкодування, від'ємна різниця між податковими
зобов'язаннями і податковим кредитом враховується при визначенні
суми ПДВ, належної до сплати в бюджет в наступному звітному
періоді. У першому звітному податковому періоді, в якому платник
досягнув обсягу оподатковуваних операцій (з урахуванням ПДВ) 1200
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, від'ємне значення
суми податку на додану вартість попередніх звітних періодів, яке
залишилось непогашеним, враховується при визначенні податкових
зобов'язань або бюджетного відшкодування за результатами цього
звітного періоду.
Для такої категорії платників передбачено подання податкової
декларації по податку на додану вартість (скороченої).
Якщо таким платником подається податкова декларація за
загальною формою, суму ПДВ, вказану платником у рядку 23б, і
проведену до зменшення по особовому рахунку, необхідно
донарахувати за результатами попередньої перевірки. Посадові особи
такого платника податку притягаються до адміністративної
відповідальності за подання звітності за невстановленою формою
(пункт 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу
в Україні" ( 509-12 ).
Розмір оподатковуваних операцій визначається при проведенні
попередньої перевірки поданих платниками декларацій виходячи з
даних податкової звітності по податку на додану вартість за
останні 12 календарних місяців (рядки 1, 2, 4 колонки А розділу I
"Податкові зобов'язання" податкових декларацій, рядки 1 та 2
(графа 5 мінус графа 6) розділу I "Розрахунок збільшення
податкових зобов'язань" Форми проведення одноразового перерахунку
для торговельної, оптово-збутової та посередницької діяльності,
рядок 1 (графа 5 мінус графа 6) розділу I "Розрахунок збільшення
податкових зобов'язань" Форми проведення одноразового перерахунку
для виробничої діяльності);
2 група - платники, які за останні 12 календарних місяців
мають обсяг оподатковуваних операцій рівний і більший 1200
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і не здійснювали в
звітному періоду операцій, оподатковуваних за нульовою ставкою.
Таким платникам відповідно до статті 4 Указу від'ємна різниця
між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту звітного
періоду зараховується спочатку в погашення заборгованості по
податку на додану вартість, потім - у зменшення податкових
зобов'язань трьох наступних звітних періодів, решта від'ємної
різниці визначається як сума бюджетного відшкодування і
відшкодовується платнику за правилами, встановленими підпунктом
7.7.3 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ). Така сума за рішенням платника або відшкодовується
з бюджету або зараховується в рахунок платежів з податку на додану
вартість або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які
зараховуються до Державного бюджету України.
Оскільки досить важко визначити точно суму, яка буде
визначена як бюджетне відшкодування, платник повинен вказати
порядок здійснення бюджетного відшкодування (в рахунок платежів чи
на рахунок в установі банку) у відсотковому виразі, тобто, сума
цифр, вказаних платником в рядках 25а, 25б, 26 не може
перевищувати 100%. Рядок 27 не заповнюється, оскільки до даного
часу законодавчо не визначений механізм проведення бюджетного
відшкодування шляхом видачі казначейського чека.
Наприклад: платником в листопаді задекларовано у рядку 23б
1000 грн., порядок бюджетного відшкодування вказаний в рядках 25,
26 такий: рядок 25а "Зарахування в рахунок платежів по ПДВ" = 70%,
рядок 26 "Перерахування на рахунок в установі банку" = 30%. Із
задекларованих 1000 грн. в погашення заборгованості по ПДВ
зараховано 150 грн., з решти 850 грн. (1000 - 150) на протязі
трьох наступних звітних періодів (грудень, січень, лютий) в
погашення податкових зобов'язань по ПДВ зараховано 650 грн.
Залишок - 200 грн. (1000 - 150 - 650) відшкодовується в порядку,
вказаному платником - 140 грн. (70%) зараховується в рахунок
платежів по ПДВ, 60 грн. (30%) перераховується на рахунок платника
в установі банку протягом місяця, що настає за місяцем, в якому
подано податкову декларацію за третій звітний період після того
звітного періоду, в якому задекларовано 1000 грн. в рядку 23б,
тобто, протягом квітня (декларація за лютий подана до 20.03.,
наступний місяць - квітень);
3 група - платники, які за останні 12 календарних місяців
мають обсяг оподатковуваних операцій рівний і більший 1200
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і здійснювали в
звітному періоду операції, оподатковувані за нульовою ставкою (в
декларації одночасно заповнені рядки 2 та 23б).
Таким платникам відповідно до статті 4 Указу від'ємна різниця
між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту звітного
періоду відшкодовується в два етапи, а тому платники податку не
заповнюють в декларації рядки 25-27, замість цих рядків подається
додаток 3 до податкової декларації.
На першому етапі визначення суми бюджетного відшкодування
визначається доля від'ємної різниці, яка припадає на обсяг
операцій, оподатковуваних за нульовою ставкою. Такий розрахунок
проводиться за такими ж принципами, як і визначення суми
бюджетного відшкодування за один або два перших місяці кварталу
для платників, які перебувають на квартальних строках подання
звітності і здійснюють експортні операції (такий порядок
передбачено статтею 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ).
При проведенні розрахунку визначається частка операцій, що
оподатковуються за нульовою ставкою (обсяг вказується в рядках 2а
і 2б податкової декларації) в загальному обсязі оподатковуваних
операцій (обсяг вказується в рядках 1, 2 та 4 податкової
декларації), і відповідно до цієї частки із загальної суми
податку, визначеної як від'ємна різниця між податковими
зобов'язаннями і податковим кредитом (рядок 23б податкової
декларації), визначається частка суми податку, яка може бути
відшкодована платнику протягом місяця, що настає після подання
податкової декларації за звітний період, в якому були здійснені
операції, що оподатковувалися за нульовою ставкою.
Решта від'ємної різниці суми податку (другий етап)
зараховується в погашення податкових зобов'язань трьох наступних
звітних періодів, після чого непогашений залишок або
відшкодовується з бюджету, або за рішенням платника зараховується
в рахунок платежів з податку на додану вартість або інших
податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до
Державного бюджету України (тобто, в такому ж порядку як для
платників 2-ї групи.
Порядок визначення суми бюджетного відшкодування та
проведення відшкодування для всіх трьох груп платників
застосовується до від'ємної різниці сум податкових зобов'язань і
податкового кредиту, обчисленої платниками за результатами
діяльності за жовтень (а для тих платників, що перебувають на
квартальних строках сплати податку - за IV квартал 1998 року) та
відповідно до податкової звітності, поданої за вказані періоди
(строк подання податкової звітності за жовтень - не пізніше 20
листопада 1998 року, а за IV квартал - не пізніше 20 січня 1999
року.
II. Починаючи з жовтня (IV кварталу) 1998 року відповідно до
вимог Указу особу, яка веде облік результатів про спільну
діяльність, визначено відповідальною за утримання і внесення
податку на додану вартість до бюджету під час виконання договорів
про спільну діяльність.
Такою особою по спільній діяльності подається окрема
податкова декларація з податку на додану вартість в доповнення до
податковій декларації за результатами власної діяльності. Особою,
яка веде облік результатів спільної діяльності виписуються окремі
податкові накладні на спільну діяльність та окремі - на
діяльність, пов'язану з власним виробництвом.
III. Відповідальність платника за помилки, допущені в
податковій звітності.
Якщо платником подано податкову декларацію, в якій допущено
арифметичні помилки, і в результаті цих помилок сума податку,
належна до сплати в бюджет (рядок 23а податкової декларації),
занижена, податковий орган зобов'язаний самостійно перерахувати
суму податку, належну до сплати в бюджет, виходячи з обсягів
операцій з продажу та придбання, вказаних платником в податковій
декларації, та повідомити платника податку про суму податкових
донарахувань, належних до сплати.
У цьому разі фінансові санкції до платника не застосовуються
за винятком пені на донараховану суму.
Якщо при перевірці виявлено, що в результаті допущених
помилок задекларована платником сума бюджетного відшкодування
(рядок 23б податкової декларації) завищена, то сума такого
завищення прирівнюється до суми податкового зобов'язання,
прихованого від оподаткування, і донараховується за результатами
попередньої перевірки.
Якщо внаслідок такого завищення платником отримано бюджетне
відшкодування, то платник податку визнається таким, що ухиляється
від оподаткування. До такого платника крім донарахування суми
податку застосовуються фінансові санкції.
Заступник Голови ДПА України О.І.Шитря