Харків
Указом № 731/99 на термін 30 років запроваджено спеціальний
правовий режим інвестиційної діяльності у пріоритетних
видах економічної діяльності на території м. Харкова.
На сьогодні зазначені питання регулюються Законом №
1714-III, прийнятим Верховною Радою України відповідно
до Перехідних положень Конституції України.
Спеціальний режим інвестиційної діяльності
Згідно з п. 2 ст. З Закону № 1714-III спеціальний режим
інвестиційної діяльності застосовується до суб’єктів
підприємницької діяльності, які зареєстровані на території
м. Харкова i відповідно до укладеного з Радою з питань
спеціального режиму інвестиційної діяльності (далі —
Рада) договору (контракту) реалізують на території цього
міста інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної
діяльності, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Пріоритетні види економічної діяльності
Перелік галузей (підгалузей) виробництва, які є пріоритетними
для реалізації інвестиційних проектів на територіях
пріоритетного розвитку цього міста, затверджено постановою
№ 2076.
Необхідно звернути увагу, що постановою № 658, якою
внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України
№ 2076, встановлено обмеження щодо віднесення до пріоритетних
певних видів економічної діяльності, а саме: деякі види
діяльності (наприклад, м’ясна промисловість, виробництво
жирів, молочних продуктів, солоду та солодових екстрактів,
оброблення зерна, виробництво крохмалю) вважаються пріоритетними
в цій галузі (для застосування спеціального режиму інвестиційної
діяльності) лише за умови здійснення виробництва виключно
з вітчизняної сировини.
Інвестиційні проекти
а) порядок розгляду та схвалення
Розгляд та затвердження інвестиційних проектів, що
реалізуються суб’єктами підприємницької діяльності у
пріоритетних видах економічної діяльності на території
цього міста, належать до повноважень Ради з питань спеціального
режиму інвестиційної діяльності, створеної Харківською
облдержадміністрацією та виконкомом Харківської міськради
(п. 2 ст. 5 Закону № 1714-III).
Порядок розгляду i схвалення інвестиційних проектів,
що реалізуються суб’єктами підприємницької діяльності
на території м. Харкова (далі — Порядок), відповідно
до Указу № 731/99 затверджено постановою № 2076. У зв’язку
з прийняттям Закону № 1714-III постановою № 1294 затверджено
новий Порядок, а постановами № 896 та № 9 до цього Порядку
внесено зміни та доповнення.
Згідно з абзацом другим п. 5 Порядку при розгляді інвестиційного
проекту має проводитися його експертиза за участю ДПА
у Харківській області.
Пунктом 14 Порядку визначено, що про затвердження інвестиційного
проекту або його скасування Рада у дводенний термін
з дня прийняття такого рішення зобов’язана подати інформацію
до Харківської облдержадміністрації, виконкому Харківської
міськради, органу державної податкової служби та до
митного органу.
б) мінімальна кошторисна вартість проекту
Відповідно до ст. 3 Закону № 1714-III вартість таких
проектів має бути не меншою:
500 тис. дол. США — у харчовій промисловості та переробці
сільськогосподарських продуктів, текстильній промисловості
та пошитті одягу, виробництві шкіри та шкіряного взуття,
у сфері освіти, охорони здоров’я, соціальної допомоги
та у сфері досліджень i розробок у галузі природничих
та технічних наук;
700 тис. дол. США — у будівництві, асенізації, прибиранні
вулиць та обробленні відходів, хімічному виробництві,
виробництві меблів, целюлозно-паперовій та поліграфічній
промисловості;
1 млн. дол. США — у виробництві електроенергії, газу
та води, коксу, інших неметалевих мінеральних виробів,
транспорті, зв’язку, обробленні металевих відходів та
брухту;
3 млн. дол. США — у металургії та обробленні металу,
виробництві машин i устаткування, електричного, електронного
i транспортного устаткування.
Договір (контракт) про реалізацію інвестиційного
проекту
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону № 1714-III укладання
договорів (контрактів) з суб’єктами підприємницької
діяльності, які реалізують інвестиційні проекти, належить
до повноважень Ради.
Підставою для укладання зазначеного договору (контракту)
є рішення про затвердження Радою інвестиційного проекту
(п. 8 Порядку).
Згідно з п. 12 Порядку такий договір (контракт) суб’єкт
підприємницької діяльності зобов’язаний укласти з Радою
у місячний термін після прийняття рішення про затвердження
цього проекту.
У дводенний термін з дня укладання або розірвання договору
(контракту) із суб’єктом підприємницької діяльності
щодо умов реалізації інвестиційного проекту Рада повинна
поінформувати відповідний орган державної податкової
служби та митний орган (п. 15 Порядку).
Звільнення від сплати ПДВ
Суб’єктам підприємницької діяльності (здійснюваним
ними операціям) під час реалізації цими суб’єктами інвестиційних
проектів надаються податкові пільги.
Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону № 1714-III звільняються
від обкладання ПДВ на період реалізації інвестиційних
проектів, але не більше ніж на п’ять років, операції
з ввезення (пересилання) на митну територію України
— на територію м. Харкова — суб’єктами підприємницької
діяльності для потреб власного виробництва, пов’язаного
з реалізацією цих інвестиційних проектів відповідно
до укладених з Радою договорів (контрактів), устаткування,
обладнання та комплектуючих до них (крім підакцизних
товарів).
Зазначені пільги застосовуються з моменту укладання
суб’єктом підприємницької діяльності у встановленому
порядку договору (контракту) з Радою щодо реалізації
інвестиційного проекту (п. 11 ст. 7 Закону № 1714-III).
Доцільно зазначити, що абзацом одинадцятим п. 11.12
ст. 11 Закону № 168/97-ВР (пункт доповнено цим абзацом
Законом № 1715-III) встановлено, що на період запровадження
спеціального режиму інвестиційної діяльності на території
м. Харкова оподаткування операцій з ввезення (пересилання)
на територію м. Харкова товарів та інших предметів здійснюється
з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 1714-III.
Використання товарів, ввезених без оподаткування
Ввезені без обкладання ПДВ товари повинні використовуватися
такими суб’єктами підприємницької діяльності виключно
для реалізації вищезазначених інвестиційних проектів.
Згідно з абзацом третім п. 3 ст. 7 Закону № 1714-III
у разі нецільового використання зазначених устаткування,
обладнання та комплектуючих до них ПДВ справляється
виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але
не нижчої за митну вартість, перераховану в гривні за
валютним (обмінним) курсом, установленим Нацбанком України
на день оформлення ввізної вантажної митної декларації,
з урахуванням пені, нарахованої на таку суму податку,
виходячи з 120 відсотків облікової ставки Нацбанку України,
що діяла на день збільшення податкового зобов’язання,
за період від дати ввезення таких товарів на митну територію
України до дати збільшення податкового зобов’язання.
Порядок контролю за цільовим використанням ввезених
у пільговому режимі товарів встановлено спільним наказом
№ 533/567.
Відповідно до цього Порядку суб’єкт зобов’язаний до
5 числа місяця, наступного за звітним, подавати митному
органу звіт про цільове використання ввезених у пільговому
режимі товарів у трьох примірниках, один з яких залишається
у справах митниці, другий — з відміткою митниці — до
20 числа місяця, наступного за звітним, має бути поданий
суб’єктом до податкового органу за своїм місцезнаходженням,
третій — з відмітками митниці та зазначеного податкового
органу — до 20 числа місяця, наступного за звітним,
до Ради.
У разі виявлення під час перевірок податковим органом
фактів нецільового використання суб’єктом ввезених у
пільговому режимі товарів цей податковий орган зобов’язаний
здійснити донарахування та стягнення несплачених сум
ПДВ із застосуванням передбачених законодавством фінансових
санкцій, а також поінформувати про це митницю, яка здійснила
їх митне оформлення, та Раду.
У наступному номері «Вісника» будуть
опубліковані матеріали про особливості застосування
пільг щодо ПДВ при ввезенні товарів на територію пріоритетного
розвитку у Житомирській області.