ЗЕМЛІ ЗАПАСУ


Як треба розуміти визначення "землі запасу"? Які землі можуть перебувати у запасі? Враховуючи вимоги чинного законодавства, чи можна отримати земельну ділянку із земель запасу у постійне користування та який порядок справляння земельного податку при цьому?


Землями запасу визнаються всі землі, не переведені у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до статей 140 і 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-ІН (далі — Земельний кодекс).

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам, можуть перебувати у запасі (ст. 19 Земельного кодексу).

Відповідно до вимог Земельного кодексу земельні ділянки із земель запасу можуть бути передані у власність або постійне користування громадянам, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям.

Однак слід мати на увазі, що згідно зі ст. 92 Земельного кодексу права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

При цьому відповідно до п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 р. переоформити у встановленому порядку право власності на них або право оренди. Слід зазначити, що за землі запасу плата за землю не справляється. Водночас при оподаткуванні підприємств, які отримують земельні ділянки у власність або користування із земель запасу, враховуються дані державного земельного кадастру, який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Держкомзему України.

Дані державного земельного кадастру (форма № 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності") встановлюють процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності та права користування земельними ділянками і містять сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА

По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 31 (423)2-8 серпня 2003 р.