Статтею 3 Земельного кодексу визначено, що земельні
відносини в Україні регулюються Конституцією України,
Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до
них нормативно-правовими актами, якщо вони не суперечать
Земельному кодексу.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються
на категорії, встановлені ст. 19 Земельного кодексу.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється
на підставі рішень органів державної влади та органів
місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами
виконавчої влади або органами місцевого самоврядування,
які приймають рішення про передачу цих земель у власність
або надання у користування, вилучення (викуп) земель
i затверджують проекти землеустрою (ст. 20 Земельного кодексу).
Оскільки земельну ділянку товариству надано в оренду
для обслуговування зазначеної будівлі на підставі рішення
місцевої ради, то виходячи з норм чинного законодавства
України слід зазначити, що згідно зі ст. 15 Закону №
161-ХІV у разі зміни цільового призначення земельної
ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом
відведення у порядку, визначеному Земельним кодексом.
Зокрема, ст. 124 Земельного кодексу встановлено, що
передача в оренду земельних ділянок громадянам i юридичним
особам зі зміною цільового призначення та із земель
запасу під забудову здійснюється за проектами відведення
у порядку, встановленому статтями 118, 123 Земельного кодексу. До клопотання відведення земельної ділянки
додаються документи, що обгрунтовують її розмір, призначення
та місце розташування (частина четверта ст. 123 Земельного кодексу).
Проект відведення є невід’ємним додатком до договору
оренди.
Отже, оскільки орендодавцем землі виступає відповідна
місцева рада, то орендар, уклавши з нею договір оренди
землі, самостійно сплачує до бюджету орендну плату за
землю, яка як від юридичних, так від з фізичних осіб
надходить до місцевих бюджетів i не може бути меншою
за розмір земельного податку.