Об’єктом оподаткування збором на обов’язкове державне
пенсійне страхування є фактичні витрати на оплату праці
працівників, які включають витрати на виплату основної
i додаткової заробітної плати та інших заохочувальних
та компенсаційних виплат, у тому числі у натуральній
формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими
актами, прийнятими відповідно до Закону № 108/95-ВР
(крім сум виплат, що не враховуються при визначенні
бази нарахування страхових внесків відповідно до п.
2 ст. 5 Декрету № 13-92), а також винагороди, що виплачуються
громадянами за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового
характеру. При цьому не мають значення джерела фінансування
виплат, статті виплат i види платіжних документів.
Але враховуючи те, що згідно з Указом № 727/98 суб’єкт
підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок,
не є платником збору на обов’язкове державне пенсійне
страхування, то незалежно від джерел фінансування фактичних
витрат на оплату праці такий платник збір у розмірі
32% не нараховує та не сплачує.