Відповідно до частини першої ст. 2 Закону № 2213-III
допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання
або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві,
виплачується застрахованим особам (у тому числі застрахованим
на добровільних засадах) Фондом соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого
дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності
або до встановлення МСЕК інвалідності. З першого дня
за рахунок коштів Фонду передбачена оплата тимчасової
непрацездатності тільки застрахованим інвалідам, які
працюють на підприємствах та в організаціях товариств
УТОГ i УТОС (частина третя ст. 2 Закону № 2213-III).
Згідно з абзацом другим п. 3 ст. 1 Закону № 2213-III
особи, які беруть участь у загальнообов’язковому державному
соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням
та похованням, на добровільних засадах, забезпечують
себе роботою самостійно (у тому числі адвокати), сплачують
до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності страховий внесок у розмірі 3,4 відсотка
від суми оподатковуваного доходу (прибутку), тобто сумарний
розмір страхових внесків для роботодавців (2,9 відсотка)
та для найманих працівників (0,5 відсотка). Тому якщо
цим особам надавати допомогу по тимчасовій непрацездатності
починаючи з першого дня непрацездатності за рахунок
коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати
працездатності, їм необхідно було б підвищувати розмір
страхового внеску.
Таким чином, адвокат, як особа, що забезпечує себе роботою
самостійно, має право на одержання допомоги по тимчасовій
непрацездатності внаслідок захворювання або травми,
не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за
рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності з шостого дня непрацездатності.